У Києві облили фарбою хрест на могилі Героїв Крут. ФОТО

В ніч на вівторок, 17 червня, невідомі облили фарбою хрест Героям Крут на Аскольдовій могилі у Києві. Також спробували розбити меморіальну дошку Ярослави Стецько.

Акт вандалізму стався в ніч на вівторок, 17 червня, повідомляє "Новое Время".

Мармурова дошка Слави Стецько пошкоджена ударами важкого предмету.

Фото: Владислав  СИНЯГОВСЬКИЙ

Пам'ятний хрест Героям Крут був заляпаний зеленою фарбою.

 Фото: Владислав  СИНЯГОВСЬКИЙ

Саме на Аскольдовій могилі були перепоховані тіла 25 студентів-вояків, що загинули у січні 1918 року під час бою під час наступу армії більшовиків. Пам'ятник був встановлений на кошти двох родин з парафії церкви Св. Миколи Чудотворця у січні 2012 року.

Фото: Павло СОЛОДЬКО

Хроніку боротьби з пам'ятниками в Україні протягом останніх років дивіться за тегом "Вандалізм".

Ярослава Стецько (уроджена Ганна Музика) народилася 14 травня 1920 у селі Романівка на Тернопільщині, померла 2 березня 2003 у Мюнхені.

Українська політична діячка, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН, Антибільшовицького блоку народів (АБН).

Дружина Ярослава Стецька. Голова ОУН(б) (1991-2001). Перший лідер партії Конгрес Український Націоналістів (КУН). Депутат Верховної Ради України другого, третього і четвертого скликань, тривалий час була найстарішим депутатом у ВР.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути між Ніжином і Бахмачем (нинішня Чернігівська область) між військами більшовицької Росії і добровольцями-студентами, які захищали Центральну Раду УНР.

Після кількагодинного бою більшість бійців УНР повернулися до Києва. 29 із них, які втрапили у полон до червоноармійців, були розстріляні біля приміщення залізничної станції. У березні 1918 року їхні тіла були перевезні до Києва і урочисто поховані на Аскольдовій могилі.

Загиблі у бою студенти отримали звання "Героїв Крут", їхня смерть і вшанування обросли численними міфами.

Дивіться також:

Бій під Крутами у історичній пам'яті. Як експлуатується міф

Життя після Крут. Скільки загинуло, скільки вижило і що було далі. КАРТИ

Попович, дворянин, селянин. Три біографії загиблих під Крутами. ФОТО

Реконструкція бою під Крутами 1918 року. ВІДЕО

Всі матеріали на тему "Бій під Крутами"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.