У Києві облили фарбою хрест на могилі Героїв Крут. ФОТО

В ніч на вівторок, 17 червня, невідомі облили фарбою хрест Героям Крут на Аскольдовій могилі у Києві. Також спробували розбити меморіальну дошку Ярослави Стецько.

Акт вандалізму стався в ніч на вівторок, 17 червня, повідомляє "Новое Время".

Мармурова дошка Слави Стецько пошкоджена ударами важкого предмету.

Фото: Владислав  СИНЯГОВСЬКИЙ

Пам'ятний хрест Героям Крут був заляпаний зеленою фарбою.

 Фото: Владислав  СИНЯГОВСЬКИЙ

Саме на Аскольдовій могилі були перепоховані тіла 25 студентів-вояків, що загинули у січні 1918 року під час бою під час наступу армії більшовиків. Пам'ятник був встановлений на кошти двох родин з парафії церкви Св. Миколи Чудотворця у січні 2012 року.

Фото: Павло СОЛОДЬКО

Хроніку боротьби з пам'ятниками в Україні протягом останніх років дивіться за тегом "Вандалізм".

Ярослава Стецько (уроджена Ганна Музика) народилася 14 травня 1920 у селі Романівка на Тернопільщині, померла 2 березня 2003 у Мюнхені.

Українська політична діячка, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН, Антибільшовицького блоку народів (АБН).

Дружина Ярослава Стецька. Голова ОУН(б) (1991-2001). Перший лідер партії Конгрес Український Націоналістів (КУН). Депутат Верховної Ради України другого, третього і четвертого скликань, тривалий час була найстарішим депутатом у ВР.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути між Ніжином і Бахмачем (нинішня Чернігівська область) між військами більшовицької Росії і добровольцями-студентами, які захищали Центральну Раду УНР.

Після кількагодинного бою більшість бійців УНР повернулися до Києва. 29 із них, які втрапили у полон до червоноармійців, були розстріляні біля приміщення залізничної станції. У березні 1918 року їхні тіла були перевезні до Києва і урочисто поховані на Аскольдовій могилі.

Загиблі у бою студенти отримали звання "Героїв Крут", їхня смерть і вшанування обросли численними міфами.

Дивіться також:

Бій під Крутами у історичній пам'яті. Як експлуатується міф

Життя після Крут. Скільки загинуло, скільки вижило і що було далі. КАРТИ

Попович, дворянин, селянин. Три біографії загиблих під Крутами. ФОТО

Реконструкція бою під Крутами 1918 року. ВІДЕО

Всі матеріали на тему "Бій під Крутами"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.