У Криму атакували мечеть "молотовим" і свастикою. ФОТО

У Сімферополі невідомі намагалися підпалити мечеть коктейлями Молотова і обмалювали її неонацистськими символами.

Про це у своєму Facebook написала журналіст кримськотатарського телеканалу АТР Ельвіна Сеїтбуллаєва.

"У Сімферополі в Луговому намагалися підпалити мечеть, - повідомила вона. - Поруч лежали уламки пляшки від пива. Усе це побачив один із кримських татар, який прийшов на ранковий намаз".

 

Нападники також намалювали свастику на огорожі поблизу мечеті.

Прес-секретар Муфтіята Криму Ніяра Джанбазова повідомила Укрінформу, що внаслідок підпалу пошкоджені два пластикові вікна.

Крім того, вандали нанесли на розташовану поруч капітальну огорожу фашистську свастику, "незрозумілий напис латинкою" і дату "13.06.14".

 "Незрозумілий напис латинкою" є неонацистською абревіатурою National Socialism / White Power

За її словами Джанабазової, дії палія зафіксувала відеокамера.

На думку імама мечеті Мухаммеда Ісламова, замах на такі святі людські цінності, як мечеті, церкви, кладовища - це блюзнірство і підлість. "Я думаю, що це не просто хуліганський вчинок, а спроба спровокувати міжнаціональний і міжконфесійний конфлікт у Криму", - сказав він.

Співробітники Сімферопольського РВВС, що виїхали на місце події, не коментують ситуацію.

Сімферопольська мечеть "Кукурча джамі" була збудована 1750 року і відреставрована кримськими татарами в серпні 1998 року.

У 2004 році вона вже була пошкоджена вандалами, а наприкінці травня 2014 року невідомі зняли з неї камеру зовнішнього відеоспостереження.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.