У Криму атакували мечеть "молотовим" і свастикою. ФОТО

У Сімферополі невідомі намагалися підпалити мечеть коктейлями Молотова і обмалювали її неонацистськими символами.

Про це у своєму Facebook написала журналіст кримськотатарського телеканалу АТР Ельвіна Сеїтбуллаєва.

"У Сімферополі в Луговому намагалися підпалити мечеть, - повідомила вона. - Поруч лежали уламки пляшки від пива. Усе це побачив один із кримських татар, який прийшов на ранковий намаз".

 

Нападники також намалювали свастику на огорожі поблизу мечеті.

Прес-секретар Муфтіята Криму Ніяра Джанбазова повідомила Укрінформу, що внаслідок підпалу пошкоджені два пластикові вікна.

Крім того, вандали нанесли на розташовану поруч капітальну огорожу фашистську свастику, "незрозумілий напис латинкою" і дату "13.06.14".

 "Незрозумілий напис латинкою" є неонацистською абревіатурою National Socialism / White Power

За її словами Джанабазової, дії палія зафіксувала відеокамера.

На думку імама мечеті Мухаммеда Ісламова, замах на такі святі людські цінності, як мечеті, церкви, кладовища - це блюзнірство і підлість. "Я думаю, що це не просто хуліганський вчинок, а спроба спровокувати міжнаціональний і міжконфесійний конфлікт у Криму", - сказав він.

Співробітники Сімферопольського РВВС, що виїхали на місце події, не коментують ситуацію.

Сімферопольська мечеть "Кукурча джамі" була збудована 1750 року і відреставрована кримськими татарами в серпні 1998 року.

У 2004 році вона вже була пошкоджена вандалами, а наприкінці травня 2014 року невідомі зняли з неї камеру зовнішнього відеоспостереження.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.