"Хайтарма" отримала премію в Італії

Фільм про депортацію кримських татар "Хайтарма" здобув дві премії на Міжнародному кінофестивалі Kimera в Італії.

Картина була удостоєна призу за найкращу режисуру і за найкращий фільм, повідомляє Newsru.ua.

За словами режисера фільму і виконавця головної ролі Ахтема Сейтаблаєва, ця новина була для нього абсолютно несподіваною, проте приємною.

Міжнародний кінофестиваль "Кімерія" (м. Термолі, Італія) проводиться з 2003 року. До 2006 року фестиваль був відкритий тільки для короткометражних робіт.

Як відомо, у квітні 2014 року художній фільм "Хайтарма" отримав престижну російську кінопремію "Ніка" в номінації "Найкращий фільм країн СНД і Балтії".

У перекладі з татарської "хайтарма" означає "повернення". Фільм заснований на реальних подіях - депортації татарського населення півострова у 1944 році.

Трагічна сторінка в історії кримських татар показана через погляд прославленого льотчика, двічі героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана.

У кінострічці знялися відомі актори – Олексій Горбунов, Юрій Цурило, Андрій Самінін, Олексій Тритенко, Дмитро Суржиков. Місцями зйомок стали Алупка, Бахчисарайський район і Судак.

У масових сценах знімалися півтори тисячі кримчан з усього півострова, зокрема, люди похилого віку, які самі пережили депортацію 1944 року.

Дивіться також: "Трейлер фільму "Хайтарма". ВІДЕО"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.