Спецпроект

Зневажений герой. До 90-ліття легендарного кримськотатарського льотчика Амет-хана Султана

Російські організації Криму не хочуть, щоб аеропорт носив ім'я радянського аса Амет-хана Султана, а пропонують назвати повітряні ворота Сімферополя на честь... князя Григорія Потьомкіна. Тільки б не кримський татарин!

Ахмет-хан Султан після повернення на базу

25 жовтня виповнилося 90 років від дня народження легендарного льотчика, двічі героя Радянського Союзу, уродженця Криму Амет-хана Султана. В автономній республіці ще минулого тижня розпочалися урочистості зі вшанування пам'яті видатного кримчанина.

Разом з тим депутати Верховної Ради Криму відмовилися дати ім'я уславленого льотчика Міжнародному аеропорту "Сімферополь", як цього просили Меджліс кримськотатарського народу, кримська громадськість, ветерани-льотчики з України, Росії і Франції.

Причин того, чому кримські депутати не захотіли, щоб сімферопольський аеропорт носив ім'я двічі героя Радянського Союзу Амет-хана Султана, знайшлося багато.

Втім, чи не всі, хто був проти того, щоб увічнити таким чином легендарного радянського льотчика, наголошували, що його національність - він був кримським татарином - до цього не має стосунку .

Лідер Російського блоку, депутат Олег Родивілов запропонував назвати аеропорт іменем іншого радянського льотчика, правда, росіянина за національністю. "Я, наприклад, пропонував ім'я льотчика, героя Радянського Союзу Острякова. Мені кажуть - він один раз герой. Але вибачте мене, він загинув у Севастополі! Наймолодший генерал Радянського Союзу! Чим він гірший?!" - зауважив Родивілов.

Інша група депутатів, членів "Російської общини Криму", пропонували дати аеропорту ім'я князя Потьомкіна - мовляв, він дуже багато зробив для Криму, хіба що льотчиком з історичних причин не став.

Депутат-регіонал Володимир Кличников наполягав на тому, що у столиці російського Дагестану Махачкалі вже є аеропорт імені Амет-хана Султана.

За його словами, згідно з нормами Міжнародної організації цивільної авіації, не може бути двох міжнародних аеропортів, названих одним іменем.

Один з ініціаторів присвоєння назви Амет-хана Султана сімферопольському аеропорту, член президії кримського парламенту Абмажит Сулейманов показує довідку: всі міжнародні аеропорти мають спеціальне кодування латинкою і не має значення, яке ім'я вони носять. Він каже, що тепер видно, хто з кримських депутатів займається політиканством.

Лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв заявив, що рішення кримського парламенту ще раз підтвердило високий рівень татарофобії серед частини представників кримської влади.

Він висловив переконання, що з такими приниженнями Амет-хан зіштовхувався і раніше, а зараз їх переживають і живі ветерани-герої, і прості кримські татари.

Амет-хан Султан

Амет-хан Султан народився в Алупці і завжди вважав себе кримчанином та сином кримськотатарського народу. Велику Вітчизняну війну пройшов від першого до останнього дня.

Здійснив понад 600 бойових вильотів, особисто збив 30 і в складі групи - 19 літаків ворога.

Він двічі отримав звання героя Радянського Союзу, представлявся і втретє, але у 1956 році разом із групою високопоставлених партійних, державних і військових діячів з-поміж кримських татар підписав листа до радянського керівництва з проханням дозволити кримськотатарському народу повернутися на батьківщину. Це стало аргументом для влади утриматися від присвоєння високої відзнаки.

Амет-хан Султан був нагороджений також 11 бойовими орденами.

Після війни і аж до своєї трагічної загибелі у 1971 році продовжував літати - випробував літаки. На його рахунку тестування понад 100 типів літаків, за що отримав Державну премію Радянського Союзу і звання Заслуженого льотчика-випробовувача СРСР.

Заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров в інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що тема присвоєння імені Амет-хана Султана Сімферопольському міжнародному аеропорту не закрита, громадськість і далі вимагатиме гідного вшанування пам'яті героя.

Схожу думку висловив і голова Ради міністрів Криму Василь Джарти, який пообіцяв повернутися до цього питання після виборів

У серпні нинішнього року Меджліс закликав керівництво України і Криму вшанувати пам'ять уславленого льотчика-героя і надати його ім'я сімферопольському аеропорту.

До цього прохання приєдналися десятки громадських організацій і сотні відомих і простих людей з багатьох країн світу, в тому числі  об'єднання колишніх військових із України, Росії, а також Франції, зокрема, ветерани і нащадки льотчиків відомої ескадрильї «Нормандія».

Джерело: Радіо "Свобода"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.