Спецпроект

У США відкрився меморіал жертвам теракту 11 вересня. ФОТО

На місці знищеного внаслідок атаки терористів Світового торгівельного центру у Нью-Йорку відкрився меморіально-музейний комплекс.

Музей побудовано на місці веж-близнюків, де загинуло близько трьох тисяч людей, повідомляє Іtv.com.

Серед перших відвідувачів музею були родичі жертв трагедії та особи, які брали участь у його створенні.

 Вивіска й телефон зі станції метро під СТЦ

Загалом там розміщено близько 10 тисяч експонатів.

 Рятувальна драбина з пожежного авто

Серед них є залишки конструкцій бізнес-центру, обручки та голосові повідомлення жертв.

 

В музеї також є сховище, де розміщені неідентифіковані предмети.

 

"Але він тут, я знаю, що він тут", - сказала відвідувачка та дружина чоловіка, який загинув 11 вересня Моніка Айкен. Вона так і не отримала його тіло.

"Сходи Тих, Хто Вижив" - проліт аварійних сходинок, якими спускалися під час евакуації люди, котрі працювали в СТЦ

Хтось із перших відвідувачів уже розкритикував продаж товарів у сувенірній лавці.

Сам музей розташований на 110 тисячах кв. м. На його створення було витрачено $700 млн.

"Остання колона" - вціліла частина конструкції СТЦ

Раніше частина артефактів зі Світового торгівельного центру розташовувалася в Музеї новин у Вашингтоні.

Дивіться також:

Музей 9/11 у Нью-Йорку почав брати гроші за вхід

2001: записи атак на обидві вежі СТЦ і Пентагон. ВІДЕО

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.