Інститут нацпам'яті запускає проект про історію Криму

Український інститут національної пам’яті розпочинає науково-популяризаційний проект "Наш Крим". Проект присвячений основним віхам історії півострова, культурним та історичним зв’язкам Криму з українськими землями.

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

Крим – унікальний регіон, який в силу історичних та політичних обставин завжди мав власну національну та культурну специфіку, його мешканці були носіями різних національних та релігійних ідентичностей.

Протягом 23 років незалежності України на півострові панувало порозуміння і творча співпраця між етнічними спільнотами, повідомляється у прес-релізі.

В УІНП підкреслюють, що окупація Криму Російською Федерацією зламала цю ситуацію, змінила не лише Україну, але й весь світ, зруйнувавши колективну систему безпеки.

Світова система стримувань і противаг, яку Європейське співтовариство так ретельно вибудовувало після Другої Світової війни, виявилася неспроможною запобігти окупації української території однією з держав-підписантів Будапештського меморандуму.

Військова агресія Росії супроводжується інформаційною війною, настирливим нав’язуванням історичних міфів та стереотипів. Повсякчас чути: "Крым – исконно русская земля". Протидіяти міфам можна лише їх розвінчанням, наголошують в УІНП.

Важливим аспектом у протидії агресивній російській пропаганді Український інститут національної пам’яті бачить активну просвітницьку діяльність. З цією метою Інститут започатковує науково-популяризаційний проект "Наш Крим".

В рамках проекту планується всебічне висвітлення особливостей розвитку Кримського півострова:

- міжнародної боротьби за володіння Кримом;

- етнодемографічної динаміки Криму;

- геноцидної політики російського та радянського керівництва, спрямованої на витіснення з півострова корінних народів;

- політичних, економічних, культурних чинників, які пов’язували Крим з українською територією.

Статті та документи проекту "Наш Крим" будуть опубліковані на офіційному сайті Інституту, а також на сайті "Історична правда", у партнерстві з яким започатковується цей проект.

Матеріали охоплюватимуть період з моменту знищення державності Кримського ханства Російською імперією у 1783 році і до 2014-го, коли Росія знову окупувала український півострів.

Окрім науково-просвітницьких студій, у рамках проекту планується проведення відкритих публічних заходів (більш детальну інформацію можна буде знайти на сайті Інституту).

Проект "Наш Крим" і надалі розвиватиметься та залишатиметься відкритим для громадських ініціатив та співпраці, стверджують в УІНП.

Дивіться також:

Унікальні фото депортованих Киримли з проекту "Наш Крим" УІНП 

Відбудова Криму Українською РСР після війни

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Анексія 1783 року. Як Російська імперія захопила Крим

"Русский Крым"? Національний склад регіону в 1897-2001 рр.

1988: радянський есмінець атакує американський фрегат під Ялтою. ВІДЕО

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Холодна війна за Крим. Як ділили флот у 1990-х роках. ФОТО

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Північно-Кримський канал. Історія будівництва

Інші матеріали за темою "Крим"

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.