Інститут нацпам'яті запускає проект про історію Криму

Український інститут національної пам’яті розпочинає науково-популяризаційний проект "Наш Крим". Проект присвячений основним віхам історії півострова, культурним та історичним зв’язкам Криму з українськими землями.

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

Крим – унікальний регіон, який в силу історичних та політичних обставин завжди мав власну національну та культурну специфіку, його мешканці були носіями різних національних та релігійних ідентичностей.

Протягом 23 років незалежності України на півострові панувало порозуміння і творча співпраця між етнічними спільнотами, повідомляється у прес-релізі.

В УІНП підкреслюють, що окупація Криму Російською Федерацією зламала цю ситуацію, змінила не лише Україну, але й весь світ, зруйнувавши колективну систему безпеки.

Світова система стримувань і противаг, яку Європейське співтовариство так ретельно вибудовувало після Другої Світової війни, виявилася неспроможною запобігти окупації української території однією з держав-підписантів Будапештського меморандуму.

Військова агресія Росії супроводжується інформаційною війною, настирливим нав’язуванням історичних міфів та стереотипів. Повсякчас чути: "Крым – исконно русская земля". Протидіяти міфам можна лише їх розвінчанням, наголошують в УІНП.

Важливим аспектом у протидії агресивній російській пропаганді Український інститут національної пам’яті бачить активну просвітницьку діяльність. З цією метою Інститут започатковує науково-популяризаційний проект "Наш Крим".

В рамках проекту планується всебічне висвітлення особливостей розвитку Кримського півострова:

- міжнародної боротьби за володіння Кримом;

- етнодемографічної динаміки Криму;

- геноцидної політики російського та радянського керівництва, спрямованої на витіснення з півострова корінних народів;

- політичних, економічних, культурних чинників, які пов’язували Крим з українською територією.

Статті та документи проекту "Наш Крим" будуть опубліковані на офіційному сайті Інституту, а також на сайті "Історична правда", у партнерстві з яким започатковується цей проект.

Матеріали охоплюватимуть період з моменту знищення державності Кримського ханства Російською імперією у 1783 році і до 2014-го, коли Росія знову окупувала український півострів.

Окрім науково-просвітницьких студій, у рамках проекту планується проведення відкритих публічних заходів (більш детальну інформацію можна буде знайти на сайті Інституту).

Проект "Наш Крим" і надалі розвиватиметься та залишатиметься відкритим для громадських ініціатив та співпраці, стверджують в УІНП.

Дивіться також:

Унікальні фото депортованих Киримли з проекту "Наш Крим" УІНП 

Відбудова Криму Українською РСР після війни

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Анексія 1783 року. Як Російська імперія захопила Крим

"Русский Крым"? Національний склад регіону в 1897-2001 рр.

1988: радянський есмінець атакує американський фрегат під Ялтою. ВІДЕО

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Холодна війна за Крим. Як ділили флот у 1990-х роках. ФОТО

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Північно-Кримський канал. Історія будівництва

Інші матеріали за темою "Крим"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.