У Львові дискутуватимуть про дивізію "Галичина"

У Львівській обласній раді відбудеться розмова на тему "Стереотипи та міфи про Дивізію "Галичина": минуле і сьогодення".

Захід відбуватиметься у рамках проекту "Історичні діалоги", з нагоди 71-ої річниці створення 14-ої гренадерської дивізії Військ СС "Галичина (Galizien)".

У розмові братимуть участь:

- Ігор Юхновський - голова Всеукраїнського об'єднання ветеранів, голова Українського Інституту національної пам’яті 2006-10 рр.;

- Леонід Муха - перший кулеметник Дивізії "Галичина";

- Микола Посівнич - кандидат історичних наук, президент благодійного фонду "Літопис УПА";

- Ярослав Сватко - упорядник книги "Дивізія "Галичина" в запитаннях і відповідях".

Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

Час і місце: понеділок, 28 квітня, 11:00. Львів, вул.Винниченка, 18. Кабінет 307 Львівської обласної ради.

Учасники круглого столу дискутуватимуть на такі теми:

- Дивізія "Галичина" чи Дивізія СС "Галичина"?;

- Чому 84 тисячі українців записались у дивізію, а не в Українську повстанську армію чи Червону армію?;

- Чи брали дивізійними участь у злочинах проти мирного населення?;

- Роль УГКЦ в історії Дивізії;

- Тема дивізії "Галичина" у вирі сьогоднішньої російсько-української війни. Як протистояти російській пропаганді?

Дивіться також інші матеріали за темою "Дивізія "Галичина"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.