Спецпроект

Куратором виставки артефактів із Межигір'я буде художник Ройтбурд

26 квітня у Національному художньому музеї України відкриється виставка "Кодекс Межигір'я".

"Окрім примарного золотого батона в Межигір'ї знайшлося чимало речей, цікавих саме з мистецької точки зору, - йдеться в анонсі виставки. - Стародруки і коштовні книги, скульптури, ікони, живописні твори, посуд, предмети інтер'єру, колекційна зброя і сувеніри. Серед них виявились як справді унікальні твори, так і відвертий несмак і підробки".

За рішенням групи експертів-музейників і організації "Блакитний щит" так звані "скарби Межигір'я" було передано на тимчасове збереження до НХМУ. Пізніше до них було долучено деякі предмети з будинку Віктора Пшонки.

Від початку публічна презентація не входила в плани музею. Та коли зали першого поверху почали заповнюватися різним добром, яке випромінювало специфічну "ауру" і провокувало, було вирішено, що громадськість має це побачити і зробити свої висновки.

Запрошений музеєм куратор - художник Олександр Ройтбурд - запропонував побудувати експозицію за принципом книги-опису, щоб уникнути ціннісної оцінки і не заважати предметам промовляти і свідчити.  

Над втіленням ідеї публічної презентації працювали відомі молоді митці Олександр Бурлака й Іван Мельничук, які у своїй мистецькій практиці критично переосмислюють простір з його предметним та семантичним навантаженням.

"Цей волаючий несмак у всіх сенсах повчальний, - наголосив Ройтбурд. - Якби в четвертого президента нашої стражденної країни був менш жлобський смак і, не дай боже, кабінет і дачка скромніші - то, гляди, вся жлобська тусовка, яка кличе себе "елітою", почала би мірятися не розкішшю, гідною циганських баронів, а скромністю і демократизмом. А там, може, і рівень корупції присох, і клептократія прив'янула... Вплив стилю на етичний клімат не варто недооцінювати".

Під час експонування заплановано зустрічі  з художниками, арт-критиками, політиками, представниками владних інституцій, вузькими фахівцями, відкриті дискусії й інші публічні заходи.

Виставка триватиме до 27 липня 2014 року.

Як відомо, у березні 2014 року в НХМУ передали цінності з маєтку екс-голови Генпрокуратури Пшонки.

Тоді ж повідомлялося, що близько 500 цінних артефактів, знайдених у Межигір'ї, вивезли до Національного художнього музею, де з них готують експозицію.

Після цього музейників припинили пускати на територію екс-резиденції.

Олександр Ройтбурд - художник, куратор, колекціонер, теоретик сучасного мистецтва. Останні 20 років входить в першу десятку українських художників. Засновник асоціації "Нове мистецтво", директор ЦСМ Сороса (Одеса), директор Галереї Марата Гельмана в Києві.

Комітет Блакитного Щита - міжнародна неурядова організація під егідою ООН, що захищає об'єкти культурного надбання під час збройних конфліктів і природних катастроф. Створений в Україні 21 лютого. Члени організації нині протистоять мародерству і нищенню пам'яток.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.