Спецпроект

Цінності з маєтку Пшонки передали в музей

Активісти Правого сектору передали в Національний художній музей України цінності з дому екс-генпрокурора України Віктора Пшонки.

Про це повідомляє Інтерфакс.

Під час цієї передачі був присутній міністр культури України Євген Нищук. Активісти передали на зберігання ікони, картини, монети та інші предмети мистецтва, знайдені в особняку в селі Гореничі Київської області.

Нищук зазначив, що деякі цінності у будинку Пшонки раніше зберігалися в українських музеях, і ще потрібно розібратися, яким чином вони потрапили в особняк колишнього глави ГПУ.

Серед іншого в Національний художній музей передали такі книги як "Тріодь цвітна" (видана в 1604 році в Москві), "Творения Иоанна Златоуста" (18-те століття), Напрестольне Євангеліє (видане в 1862 році в Москве).

Заступник генерального директора музею Марина Скирда повідомила, що передане майно разом з сотнями цінностей, знайдених в "Межигір'ї", виставлять у вигляді експозиції.

У Національному художньому музеї, за її словами, ці цінності будуть зберігатися тимчасово. Скирда зазначила, що це установа здатна забезпечити необхідні умови зберігання та безпеку цих предметів.

Як відомо, наприкінці лютого активисти зайняли особняк Віктора Пшонки, виявивши там велика кількість ювелірних виробів, стародавніх ікон, Євангелій, мощей Святих, дорогих творів мистецтва та інших цінностей.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.