У Павлограді чоловік підпирав дах середньовічним мечем

Чоловік у 1986 році придбав будинок, на подвір'ї якого знайшов "шматок заліза", яким підпер покрівлю. Тепер виявилось, що це - середньовічний меч

Мешканець Павлограда Леонід Аксьоненко подарував місцевому музею меч часів Середньовіччя. Чоловік кілька десятиліть використовував артефакт у господарстві, поки не зрозумів його реальну цінність.

 

Про це повідомили на Facebook-сторінці Павлоградського історико-краєзнавчого музею.

Зазначають, що ще у 1986 році Леонід Аксьоненко придбав будинок, на городі якого була купа сміття. Там і знайшов "шматок заліза", який вирішив використати як опору для навісу.

"Час йшов. З появою інтернету для нас стала доступна будь-яка інформація. І одного разу на безмежних просторах інтернету Леонід Павлович побачив давні мечі, знайдені археологами, і зрозумів, що залізна палиця, яка підпирає його навіс, ніщо інше як давній меч, пошкоджений часом", – йдеться у повідомленні.

Тож в рамках акції "Подаруй музею експонат" чоловік вирішив передати реліквію фахівцям.

У музеї підкреслюють, через недбале зберігання меч отримав значні пошкодження. Це ускладнює його ідентифікацію, та все ж артефакт у непоганому стані.

"Вивчення меча дає змогу припустити, що він належить до періоду раннього Середньовіччя. Меч має обоюдогострий клинок завдовжки 70 сантиметрів та завширшки 3,5 сантиметри. Його вага – понад кілограм. Такі мечі мають невиражене вістря. Колоти таким мечем неефективно, він був розрахований на нанесення рубальних ударів. Меч потребує реставраційних робіт для остаточного визначення періоду побутування та приналежності до тієї чи іншої культури", – розповіли у музеї.






Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.