УІНП: документи з архівів Криму - під загрозою

Український інститут національної пам’яті стурбований долею Державного архіву АРК і просить Міжнародну Раду архівів забезпечити постійний контроль для захисту історичної та культурної спадщини Криму.

Відповідного листа скерував 22 квітня директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на ім’я Мартіна Берендсе - президента Міжнародної ради архівів (МРА), яка має дорадчий статус у ЮНЕСКО.

У фондах Державного архіву АРК зберігаються унікальні документи періоду першої анексії півострова Російською імперією у 1783 році, які висвітлюють об’єктивну історію "приєднання" Криму, що обернулося справжньою трагедією для кримськотатарського народу.

У зв’язку з "небезпечними тенденціями у гуманітарній політиці окупаційної російської адміністрації" (як приклад наводяться звільнення директора єдиної української гімназії у Сімферополі і працівників Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника), УІНП звернувся до президента МРА з проханням забезпечити постійний контроль для захисту історичної та культурної спадщини Криму.

"В умовах російської окупаційної політики "зачистки" інформаційного простору Криму, - зазначається в листі, - реальною видається загроза зникнення унікальних архівних документів з Державного архіву АРК".

Нагадаємо, що у квітні виконавча рада ЮНЕСКО висловила стурбованість зростанням військової присутності РФ в окупованому Криму, що несе загрозу у тому числі й культурній спадщині АРК. Прийнято рішення про здійснення перманентного жорсткого моніторингу на півострові.

Міжнародна Рада архівів – професійна організація світового архівного співтовариства, що сприяє збереженню, розвиткові та використанню світової архівної спадщини. МРА співпрацює з міжурядовими організаціями, зокрема, з ЮНЕСКО.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.