Фільм про депортацію кримських татар отримав російську премію

Український фільм про депортацію кримських татар "Хайтарма" отримав премію "Ніка" в номінації "кращий фільм країн СНД і Балтії".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Фільм режисера Ахтема Сейтаблаєва "Хайтарма" виробництва України отримав премію з рук спеціального представника президента Росії з міжнародного культурного співробітництва Міхаіла Швидкого.

У перекладі з татарської "хайтарма" означає "повернення". Фільм заснований на реальних подіях - депортації татарського населення півострова у 1944 році.

"Я переконаний, що мистецтво взагалі і кіно зокрема - найголовніше в нашому житті, воно набагато важливіше політики", - заявив Швидкой, вручаючи нагороду.

У цій же номінації "Ніку" отримав литовський фільм "Екскурсантка" Аудрюса Юзенаса.

"Ніка" - російська копія "Оскара", національна кінематографічна премія, заснована Російською академією кінематографічний мистецтв.

У травні 2013 року генеральний консул РФ у Криму Владімір Андрєєв назвав "Хайтарму" фільмом, який "спотворює історію Великої вітчизняної війни", і порадив кримським татарам "не замовчувати тему зрадництва".

Продюсером стрічки є російський громадянин Ленур Іслямов, якого називають одним із претендентів на представника кримських татар у самопроголошеному уряді Криму.

Трагічна сторінка в історії кримських татар показана через погляд прославленого льотчика, двічі героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана. 

Креативний директор телеканалу АТР Айдер Мурадосилов розповів, що сюжет фільму побудований на документальних фактах.

"У центрі сюжету – радянський офіцер із блискучою кар'єрою, який потім став двічі героєм Радянського Союзу, легенда Другої світової війни, льотчик-винищувач Амет-Хан Султан, - зазначив Мурадосилов. - Саме він, бойовий офіцер Радянської Армії, кримський татарин, стає учасником жахливих подій, які сталися з його родиною та його народом. Цю трагічну історію ми і спробували відтворити у нашому фільмі".

У кінострічці знялися відомі актори – Олексій Горбунов, Юрій Цурило, Андрій Самінін, Олексій Тритенко, Дмитро Суржиков. Місцями зйомок стали Алупка, Бахчисарайський район і Судак.

У масових сценах знімалися півтори тисячі кримчан з усього півострова, зокрема, люди похилого віку, які самі пережили депортацію 1944 року.

Дивіться також: "Трейлер фільму "Хайтарма". ВІДЕО"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.