На мерії чеського міста вивісили Путіна в образі Гітлера-Сталіна. ФОТО

На фасаді будинку мерії північно-чеського міста Ліберець встановлено великий кольоровий плакат із зображенням Володимира Путіна, на якому російський президент зображений у збірному образі диктаторів Сталіна і Гітлера.

Путін представлений у весь зріст, на кителі в нього нацистські й радянські військові відзнаки, повідомляє Радіо Свобода.

Великий плакат виник з ініціативи громадського об’єднання Dekomunizace.cz, на будинку мерії плакат був встановлений за згоди мерії міста Ліберець. Про це місто повідомило на своєму сайті.

"На мою думку, це не політичний акт, але повністю людський. Ми тим висловлюємо свою підтримку українському народові, він нині переживає нелегкі дні", – заявила мер міста Ліберець Мартіна Розенберґова.

 

Плакат має сприяти розгортанню дискусії про майбутнє Європи і участі чехів у ній, вважає мер міста. Вона також подякувала всім жителям міста за підтримку акції.

 

Плакат із зображенням Путіна встановлений на фасаді мерії не випадково. Неподалік розташований пам’ятник жертвам радянської окупації Чехословаччини у серпні 1968 року.

 21 серпня 1968 року. Танк у радянсько-польській колоні, яка щойно увійшла на територію Чехословаччини, руйнує колонаду на ратушній площі міста Ліберець. Гине 9 людей

Таким чином місто Ліберець, як зазначено на сайті міста, "застерігає від зростання російської диктатури в напрямку Європи".

Дивіться також:

Вторгнення радянських військ 1968 року. ФОТО

1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО

Естрада і політика. Дві історії поп-зірок Чехословаччини. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

1989: фінал оксамитової революції в Чехословаччині. ВІДЕО

Чехи відмовилися від Пушкіна і вшанували Рейгана

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.