На мерії чеського міста вивісили Путіна в образі Гітлера-Сталіна. ФОТО

На фасаді будинку мерії північно-чеського міста Ліберець встановлено великий кольоровий плакат із зображенням Володимира Путіна, на якому російський президент зображений у збірному образі диктаторів Сталіна і Гітлера.

Путін представлений у весь зріст, на кителі в нього нацистські й радянські військові відзнаки, повідомляє Радіо Свобода.

Великий плакат виник з ініціативи громадського об’єднання Dekomunizace.cz, на будинку мерії плакат був встановлений за згоди мерії міста Ліберець. Про це місто повідомило на своєму сайті.

"На мою думку, це не політичний акт, але повністю людський. Ми тим висловлюємо свою підтримку українському народові, він нині переживає нелегкі дні", – заявила мер міста Ліберець Мартіна Розенберґова.

 

Плакат має сприяти розгортанню дискусії про майбутнє Європи і участі чехів у ній, вважає мер міста. Вона також подякувала всім жителям міста за підтримку акції.

 

Плакат із зображенням Путіна встановлений на фасаді мерії не випадково. Неподалік розташований пам’ятник жертвам радянської окупації Чехословаччини у серпні 1968 року.

 21 серпня 1968 року. Танк у радянсько-польській колоні, яка щойно увійшла на територію Чехословаччини, руйнує колонаду на ратушній площі міста Ліберець. Гине 9 людей

Таким чином місто Ліберець, як зазначено на сайті міста, "застерігає від зростання російської диктатури в напрямку Європи".

Дивіться також:

Вторгнення радянських військ 1968 року. ФОТО

1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО

Естрада і політика. Дві історії поп-зірок Чехословаччини. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

1989: фінал оксамитової революції в Чехословаччині. ВІДЕО

Чехи відмовилися від Пушкіна і вшанували Рейгана

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.