1969: збірна Чехословаччини з хокею мститься СРСР за Прагу-68

Чехословаки виграли - і в ЧССР, де після вторгнення радянських військ тривало хитке примирення, розпочалися святкові маніфестації. 500 тисяч людей вийшло на вулиці по всій країні, з ейфорійними плакатами штибу "Отримайте за серпень" і "Перемога без танків".

Чемпіонат світу з хокею 1969 року планувалося провести в Празі. Але в серпні 1968-го в Чехословаччину увійшли радянські війська, і Міжнародна хокейна федерація перенесла світову першість в Стокгольм, щоб уникнути можливих заворушень у місті, де досі тривали масові демонстрації.

У грудні 1968 року чехословаки не приїхали на традиційний турнір у Москву. А в Стокгольм вони приїхали розлючені і натхненні - вся Чехословацька соціалістична республіка (ЧССР) бажала взяти реванш над "совітами" як не в політичному, то в спортивному протистоянні.

Відповідно до формули турніру, провідні команди зустрічалися двічі. Перший матч відбувся 21 березня. Потискати суперникам руки відмовилися хокеїсти обох команд. А капітан збірної ЧССР Йожеф Ґолонка нібито взяв ключку напереваги, як автомат, і дав із неї уявну чергу по радянським хокеїстам.

Чехословаки виграли - збірна СРСР зазнала першої в історії чемпіонатів світу поразки з "сухим" рахунком 0:2.

28 березня 1969-го, 44 роки тому, відбувся другий матч. Жертви "празької весни" знову виграли - 4:3. Збірна ЧССР стала першою в історії світового хокею, хто двічі розгромив СРСР в одному турнірі. Подивіться, на цьому відео є кадри з чехословацькими уболівальниками, які радісно розмахують плакатами "0:2 4:3".

В результаті за різницею забитих і пропущених шайб чемпіонами все одно став СРСР. Чехословаки отримали тільки бронзу, але повернулися додому як герої.

В ЧССР, де після вторгнення радянських військ тривало хитке примирення, розпочалися святкові маніфестації. 500 тисяч людей вийшло на вулиці по всій країні, з ейфорійними плакатами штибу "Отримайте за серпень" і "Перемога без танків".

Загалом демонстрації були мирні, але зафіксовано й кілька нападів на пости радянських військ. Було розгромлено представництво "Аерофлоту" у Празі. Протести були придушені чехословацькими силовиками, на той час уже очолюваними "яструбами" з місцевої Компартії.

Радянська влада використала ці хокейні заворушення для того, щоб прибрати з керівництва чехословацькими комуністами лідера "празької весни" Александра Дубчека. Замість нього першим секретарем Компартії ЧССР став Ґустав Гусак, який керував соціалістичною Чехословаччиною аж до оксамитової революції 1989 року.

Прорадянські чехословацькі газети таврували "неспортивну" поведінку своїх хокеїстів. Але цим і обійшлося - все ж таки "празька весна" демократизувала і самих комуністів.

Бо в 1950 році, коли недопущені своєю владою на турнір у Британію хокеїсти збірної ЧССР висловилися в пивній "У Герцлика" погано про комуністів, їх арештувала таємна поліція - прямо як у книзі про хороброго солдата Швейка. Чемпіони світу і Європи отримали по 5-15 років таборів...

Але це вже інша історія.

Дивіться також:

"Празька весна" 1968 року. Як це було. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

1989: фінал оксамитової революції в Чехословаччині. ВІДЕО

Чехи відмовилися від пам'ятника Пушкіну, вшанувавши натомість Рейгана

1987: київське "Динамо" виграє кубок СРСР у Москві. ВІДЕО

Всі матеріали ІП за темою "Спорт"

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.