2014 рік - ювілеї Шевченка, Довженка, ракетника Сергєєва... ІНФОГРАФІКА

2014 року українці святкують ювілеї майже 20 видатних письменників, акторів, художників, вчених, державних діячів.

Про нагадує УкрІнформ.

Головна подія - 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря (9 березня 2014 року), яка включена в Календар пам'ятних дат ЮНЕСКО. В Україні у зв'язку з круглою датою цей рік проголошений Роком Тараса Шевченка.

Також цього року українці святкуватимуть 100-річчя з дня народження Володимира Сергеєва, академіка НАН України, керівника Харківського науково-виробничого об'єднання "Хартрон", головного конструктора систем управління ракет і космічних апаратів.

Відзначатиметься 120-річчя з дня народження кінорежисера, письменника, кінодраматурга Олександра Довженка.

 
 
 Інфографіка: УкрІнформ

Цього року 1 квітня відзначають 205 років з дня народження великого письменника Миколи Гоголя. Також відзначається 165-річчя автора відомого роману "Хіба ревуть волі, як ясла повні" Панаса Мирного і матері Лесі Українки, відомої української письменниці і фольклористки Олени Пчілки.

Серед інших видатних дат - ювілеї Івана Котляревського, Іллі Рєпіна, Марії Заньковецької, Стапа Вишні, Павла Загребельного, Джона Юза і ще багатьох видатних людей з України.

Дивіться також інші матеріали за темою "Ювілеї"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.