«Живий ланцюг», виставки: у Києві анонсували заходи до Дня Соборності

Із нагоди Дня Соборності, який відзначається щорічно 22 січня, у столиці відбудуться меморіальні заходи, національно-патріотичні проєкти, тематичні виставки, мистецькі акції тощо.

Як передає Укрінформ, відповідний план заходів затверджено у Київській міській державній адміністрації.

 

Так, 22 січня відбудуться церемонії урочистого покладання квітів до пам'ятників Т. Шевченку та М. Грушевському.

Також 22 січня громадська спілка "Центр національно-патріотичного виховання" проведе акцію "Живий ланцюг Соборності" на мосту Патона.

21-22 січня урочистості з нагоди Дня Соборності України за участю представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, учасників антитерористичної операції/операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях, громадських і релігійних організацій, представників закордонного українства, діячів науки та культури тощо проходитимуть у всіх районах м. Києва.

До 25 січня в Міській спеціалізованій молодіжній бібліотеці "Молода гвардія" триває книжкова виставка "Соборна Україна: від ідеї до життя".

20 січня у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки для дорослих м. Києва пройде лекція "День Соборності України".

Також 20 січня у Національному історико-архітектурному музеї "Київська фортеця" проходитиме фотовиставка "Україна – єдина!".

21 січня в Центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка для дітей м. Києва відбудеться проведення години державності "Нам берегти тебе, Соборну і Єдину".

22 січня релігійні громади м. Києва проводитимуть молебні за єдність Української держави.

Із 17 до 22 січня у навчальних закладах столиці відбудеться проведення тематичних уроків, годин, зустрічей, проєктів, акцій, просвітницьких, меморіальних, творчих заходів, екскурсій, квестів, флешмобів, покладання квітів до меморіальних дошок, у тому числі – в онлайн-форматі з висвітленням на платформі Електронного освітнього простору позашкілля Києва "Все буде Добре! ОК!", на офіційному вебсайті та соціальних мережах Департаменту освіти і науки, закладів освіти.

21 січня в Національному історико-архітектурному музеї "Київська фортеця" пройде літературно-музична композиція "Соборна країна навіки єдина!".

Із 18 до 22 січня триватиме міський етап Всеукраїнського фотоконкурсу "Україна – це ми!".

21 січня у музеї "Становлення української нації" відбудеться освітньо-просвітницький захід "Соборна Україна – моя Гідність".

Із 21 січня до 6 лютого у читальній залі Державного архіву м. Києва триватиме виставка архівних документів "До Дня Соборності України".

Також протягом усього року на веб-сайті Державного архіву м. Києва триватиме виставка архівних документів до 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки та з нагоди проголошення IV Універсалу Української Центральної Ради.

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначають із 1999 року згідно з Указом Президента України від 21 січня 1999 року № 42/99.

21 січня 1990 року патріотичні сили організували "живий ланцюг" між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом, який символізував духовну єдність між східними та західними регіонами України.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.