Спецпроект

Гробницю невідомого "винятково високого" фараона знайшли у Єгипті

Американські вчені виявили в провінції Сохаг гробницю невідомого раніше фараона.

За попередніми висновками вчених, він правив у Другій перехідний період Середнього царства, тобто приблизно в 1650-х роках до н. е., повідомляє УНІАН

Згідно з розшифрованими ієрогліфами на стіні гробниці, його звали Сенебкей. Ця знахідка має принципове значення для істориків, оскільки дозволить пролити додаткове світло на період правління Абидоської династії.

Судячи з гробниці, кажуть дослідники, Єгипет в ті часи переживав далеко не найкращі часи.

Сама мумія фараона лежала в дерев'яному саркофазі всередині гробниці, який був зроблений з кам'яних блоків. Тіло погано збереглася. Однак це не завадило встановити зріст Сенебкея - 185 см, що на ті часи було швидше винятком, ніж правилом. Поруч з мумією знаходилися поховальні посудини, однак ніякої царської начиння або статуеток, традиційно укладаються в гробницю, виявлено не було.

Цей факт, а також те, що мумія знаходиться в поганому стані і, судячи з усього, була раніше перенесена зі свого місця, дозволили археологам зробити висновок, що гробниця в давнину була розграбована.

Торік, у січні 2013 року, група італійських археологів виявила гробниці віком більше ніж 3 тис. років у Долині царів поряд з єгипетським містом Луксор. Відкриття було зроблено в ході розкопок під тим місцем, де знаходився і не зберігся до нашого часу заупокійний храм Аменхотепа II - сьомого фараона 18-ї династії, що правив приблизно в 1427-1401 роках до н. е.

У гробницях були знайдені залишки дерев'яних саркофагів і людські кістки, а також канопи - спеціальні посудини, що використовувалися для зберігання внутрішніх органів -  прикрашені зображеннями чотирьох синів давньоєгипетського бога Гора.

Інші матеріали за темою "Єгипет":

Найбільший музей у світі за кошти туристів хочуть збудувати у Єгипті

У Єгипті демонстранти напали на музей

До єгипетського музею повернули награбоване після повалення Мурсі

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.