В Єгипті знайшли засоби для бальзамування, яким понад дві тисячі років. ФОТО

Група археологів із Інституту археології Чехії під час розкопок в Єгипті виявила схованку з матеріалами для бальзамування часів 26-ї династії єгипетських фараонів (685–525 рр. до Р.Х.).

Про це повідомляє Egypt Today.

 

Матеріали були виявлені у західній частині кладовища в населеному пункті Абусір, що південніше Каїра, та на північ від некрополя стародавнього Мемфіса.

За словами генсека Служби старожитностей Єгипту Мустафи Вазірі, сховок був знайдений у величезному колодязі розміром 5,3 х 5,3 метра і глибиною у понад 14 метрів.

 

Сама ж схованка містить унікальні матеріали для бальзамування, які складаються зі 370 великих гончарних посудин, розділених на 14 груп, кожна з яких містить від 7 до 52 горщиків.

 

Вазірі також додав, що ці горщики містять залишки матеріалів, які були використані під час процесу муміфікації.

Він зазначив, що у верхній групі були знайдені чотири порожні вапнякові горщики, вигравірувані ієрогліфічними текстами з іменем їхнього власника, якого звали Вахібре.

 

26-а династія Єгипту (Саїська династія) — існувала в період бл. 685–525 рр. до Р. Х. Остання з місцевих династій, які керували Єгиптом до перського завоювання Єгипту в 525 до Р. Х. З цієї династії починається Пізній період Стародавнього Єгипту.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.