У Єгипті знайшли храм Сонця, якому понад 4,5 тисячі років

У Єгипті археологи виявили один із храмів Сонця, який датується серединою XXV століття до нашої ери

Про це пише Бабель.

 

Команда виявила руїни храму в Абу-Гурабі, приблизно за 15 кілометрів на південь від Каїру. У 1898 році археологи, які працювали на цьому місці, виявили храм Сонця Ніусерри — шостого фараона пʼятої династії, який правив Єгиптом між 2400 і 2370 роками до нашої ери. На думку археологів, нинішні відкриття дозволяють припустити, що цей храм побудували на руїнах іншого.

На місці розкопок виявили печатки з викарбованими іменами фараонів, які правили до Ніусерри, — іх використовували як затички для пляшок. Крім того, археологи також знайшли десятки цілих пивних глеків під час розкопок. Деякі з глечиків були наповнені спеціальними грязями, які використовувалися лише в певних релігійних ритуалах.

За словами керівника місії Массиміліано Нуццоло, доцента кафедри єгиптології Інституту середземноморських і східних культур Польської академії наук, памʼятник із сирцевої цегли "був значних розмірів", але Ніусерра ритуально зруйнував його, щоб побудувати свій власний храм.

Учений пояснив, що хоча ці храми були присвячені культу бога сонця Ра, фараон через спорудження храму узаконював свою владу, являючи себе як єдиного сина бога сонця на Землі. "Таким чином, насправді головна мета храму полягала в тому, щоб стати місцем обожнювання живого фараона", — сказав Нуццоло.

Історики припускають, що всього було збудовано шість храмів Сонця, але тільки два з них були виявлені раніше. За словами Нуццоло, під час подальших розкопок на цьому місці команда сподівається зʼясувати, хто саме з фараонів зводив знайдений храм. Вивчення кераміки, зокрема, дозволить дізнатися більше про те, як люди жили в ті часи, що вони їли й у що вірили.






Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.