У ВІДНІ ХОЧУТЬ ЗНЕСТИ ПАМ'ЯТНИК ФРАНКУ. Фото

Австрійський тижневик Profil надрукував статтю під назвою "Жиди, кровопивці", у якій Івана Франка названо антисемітом.

У публікації також ставиться під сумнів доцільність подальшого збереження пам`ятника "антисеміту" Франку, який встановлено у центрі Відня, повідомляє Zaxid.net.

Слова, винесені в заголовок статті - "Жиди, кровопивці"  ("Juden, Blutsauger") - автор приписує Іванові Франку.

Загалом у тексті журналу подано кілька безсистемно вирваних з контексту цитат з творів письменника, де міститься характеристика галицьких євреїв, зазначає сайт. Сам письменник названий у статті "радикальним націоналістом і палким антисемітом".

 

Публікація цієї статті співпала з науковою конференцію у Віденському університеті, яка має відбутися 24-25 жовтня.

Ця конференція присвячена з`ясуванню того, наскільки Івана Франка можна вважати антисемітом і чи заслуговує він на вшанування в Австрії. На ній навіть підніматиметься питання доцільності існування на фасаді Університету пам’ятної таблиці І.Франкові і погруддя українського письменника у центрі міста.

Спровокував дискусію виходець з Одеси Еміль Лянґерманн, який у 1970 році з родиною перебрався до Австрії. Саме він переклав німецькою і подав до магістрату Відня "антисемітські" цитати з Франкових творів.

Погруддя Івана Франка роботи львівського скульптора Любомира Яремчука встановлено в 1999 році в центрі Відня на вулиці Постґассе, поблизу церкви Святої Великомучениці Варвари.  Проект пам'ятника створили львівські архітектори Василь Каменщик та Володимир Турецький.

Письменник Любко Дереш поруч із погруддям Івана Франка під час Фестивалю української літератури в Австрії. Жовтень 2013 року. Фото: Микола КРАВЧЕНКО

Пам`ятну дошку Іванові Франку на фасаді Віденського університету встановлено у 1993 році.

Як відомо, у 2011 році офіційний сайт УЄФА назвав Франка одним із найвідоміших мешканців Львова - сайт охарактеризував класика української літератури як "письменника, соціалістичного активіста і перекладача".

У серпні 2013 році у Польщі були ініціативи зі знищення місцевих пам'ятників загиблим солдатам УПА.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.