Спецпроект

Німецькі музеї обговорять методи трактування "незручної" історії

Німецькі історики критикують східнонімецькі музеї за те, що в них практично не зачіпається тематика, пов'язана з періодом нацистської диктатури в Німеччині та диктатури СЄПН в НДР. Цій проблемі присвячена триденна наукова конференція, що відкривається в четвер, 17 жовтня, у Потсдамі

Про це пише dw.de.

"Денацифікована зона? Як висвітлюють період націонал-соціалізму східнонімецькі міські та регіональні музеї", - така тема форуму, організованого в Потсдамському музеї Музейним об'єднанням федеральної землі Бранденбург спільно з Постдамським Центром вивчення сучасної історії.

Музейним працівникам надається можливість активно обговорити те, як поставити заслін праворадикальних проявам і формуванню екстремістських настроїв у суспільстві. При цьому організатори конференції допускають, що диференційованого підходу до трактування історії націонал-соціалізму в регіонах не уникнути.

Втім, призначення даної конференції якраз і полягає в тому, щоб допомогти краєзнавчим музеям у формуванні їх ідентичності та методів роботи з цільовою аудиторією, підкреслюють організатори форуму.

Берлінський вчений Клаус Альхайм напередодні Потсдамського форуму нагадав про те, що для молодого покоління німців епоха націонал-соціалізму та вчинені в той період злочини проти людяності канули в далеке минуле. І для того щоб протистояти забуттю і просвіщати молодь, "необхідні хороші регіональні музеї та меморіали", вважає Клаус Альхайм.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.