Спецпроект

Німецькі музеї обговорять методи трактування "незручної" історії

Німецькі історики критикують східнонімецькі музеї за те, що в них практично не зачіпається тематика, пов'язана з періодом нацистської диктатури в Німеччині та диктатури СЄПН в НДР. Цій проблемі присвячена триденна наукова конференція, що відкривається в четвер, 17 жовтня, у Потсдамі

Про це пише dw.de.

"Денацифікована зона? Як висвітлюють період націонал-соціалізму східнонімецькі міські та регіональні музеї", - така тема форуму, організованого в Потсдамському музеї Музейним об'єднанням федеральної землі Бранденбург спільно з Постдамським Центром вивчення сучасної історії.

Музейним працівникам надається можливість активно обговорити те, як поставити заслін праворадикальних проявам і формуванню екстремістських настроїв у суспільстві. При цьому організатори конференції допускають, що диференційованого підходу до трактування історії націонал-соціалізму в регіонах не уникнути.

Втім, призначення даної конференції якраз і полягає в тому, щоб допомогти краєзнавчим музеям у формуванні їх ідентичності та методів роботи з цільовою аудиторією, підкреслюють організатори форуму.

Берлінський вчений Клаус Альхайм напередодні Потсдамського форуму нагадав про те, що для молодого покоління німців епоха націонал-соціалізму та вчинені в той період злочини проти людяності канули в далеке минуле. І для того щоб протистояти забуттю і просвіщати молодь, "необхідні хороші регіональні музеї та меморіали", вважає Клаус Альхайм.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.