Спецпроект

"Найпрекрасніший музей світу" показує жіночі форми. ФОТО

У музеї "Фолькванг" відкрилася експозиція "Жінки" іменитого німецького скульптора Томаса Шютте. Художник брав активну участь у підготовці своєї персональної виставки, і, як він заявив напередодні її відкриття 21 вересня, результатом залишився вельми задоволений.

Про це пише dw.de.

Розташований в Ессені "Фолькванг", названий "найпрекраснішим музеєм світу" Полом Джеєм Саксом, засновником Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку, першим у Німеччині показує "Жінок" - одну з центральних серій робіт Шютте. Вага деяких з 18 монументальних жіночих фігур, виконаних з бронзи, сталі та алюмінію, сягає 1400 кілограмів.

Експозиція "Жінки"

58-річний Томас Шютте вважається одним з найбільш значних скульпторів сучасності. У минулому учень Герхарда Ріхтера, Шютте за своє творче життя створив також безліч керамічних і графічних робіт, офортів, акварелей і архітектурних моделей. Цієї осені в Європі одночасно відкриються ще три виставки Томаса Шютте: у Берліні, Базелі і Люцерні.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.