Спецпроект

У Берліні побудують новий музей мистецтва XX століття

У Берліні поряд з Потсдамською площею побудують окремий музей для мистецтва XX століття. Будівництво нового музею обійдеться місту в 130 мільйонів євро і може бути завершено у 2022 році за умови, що роботи почнуться в 2014-му. Будівлю планують побудувати позаду Нової національної галереї.

Про це пише lenta.ru.

У новій галереї будуть розміщені картини з приватних колекцій Еріха Маркса і сім'ї Пітцш, які колекціонери подарували місту в 1990-2000-х роках. У числі робіт, що увійдуть до зібрання нового музею, роботи Енді Уорхола, Йозефа Бойса, Ансельма Кіфера, Роберта Раушенберга, Сая Твомблі, Генрі Мура, Макса Ернста, Рене Магрітта, Хуана Міро, Марка Ротко, Василя Кандинського та Джексона Поллока.

Рішення берлінських чиновників про будівництво нової будівлі для зібрання мистецтва XX століття обумовлено тим, що музейні чиновники не змогли знайти місце для експозиції подарованих Берліну картин. При передачі картин місту Улла і Хайнер Пітцш поставили умову, що полотна не будуть лежати в сховищах, а стануть доступні широкій публіці. Колекцію, передану місту в 2010 році, виставляли в різних міських музеях, але постійної експозиції до цих пір так і не створили.

За словами президента Фонду прусської культурної спадщини Германа Парцингер, будівля музею терміново необхідна не тільки через зібрання Пітцш, але й тому, що картини XX століття, що зберігаються у фондах державних музеїв, теж ніде виставляти.

У липні 2012 року Фонд прусської культурної спадщини виступив з ініціативою звільнити під полотна художників XX століття будинок, який займає Берлінська картинна галерея. Для полотен Рафаеля, Рембрандта і Тиціана та інших художників до XX століття пропонувалося побудувати нову будівлю. Керівництво музею привернуло до проблеми увагу ЗМІ, написало петицію і влаштувало збір підписів за те, щоб залишити роботи старих майстрів в музеї.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.