Спецпроект

У Дессау створять музей Баухауза

Уряд федеральної землі Саксонія-Ангальт (Німеччина) виділить 12,5 мільйона євро на будівництво в міському парку Дессау музею Баухауза (Bauhaus-Museum). Така ж сума повинна надійти з федерального бюджету та інших джерел.

Про це пише dw.de.

Як заявив у вівторок, 2 липня міністр культури Саксонії-Ангальт Штефан Доргерло (Stephan Dorgerloh), це рішення знаменує початок підготовки до 100-річного ювілею Баухауза, який відзначатиметься в 2019 році.

Завдяки будівництву музею, місто зможе, нарешті, виставити колекцію, яка налічує близько 25 тисяч різних об'єктів і документів. Це зібрання є другим за величиною в світі після Архіву Баухауза (Bauhaus-Archiv) в Берліні.

Вища школа будівництва й художнього конструювання Баугауз, а також мистецьке об'єднання, яке виникло в її рамках , є однією з найяскравіших сторінок в історії архітектури та дизайну XX століття. Ідеї ​​архітекторів Баухауза змінили зовнішній вигляд безлічі міст у різних країнах світу.

Школа Баугауз заснована в 1919 році в Веймарі в результаті злиття Саксонсько-Веймарської вищої школи образотворчих мистецтв і Саксонсько-Веймарської школи прикладного мистецтва. Її першим керівником і генератором ідей став видатний німецький архітектор Вальтер Гропіус (Walter Gropius, 1883-1969), який стояв біля керма архітектурної революції XX століття. Пізніше Баугауз переїхав у Дессау, а потім до Берліна.

У 1933 році під тиском націонал-соціалістів Баугауз був закритий, а його будинок передано націонал-соціалістській молодіжної організації. Баугауз охрестили "церквою марксизму", а його учасників - "групою єврейсько-більшовицьких архітекторів". Вальтеру Гропіусу довелося покинути батьківщину. Останні роки життя він провів у США.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.