З львівської Цитаделі хочуть зробити меморіал жертвам нацистів

Народні депутати від Львівщини пропонують створити меморіальний комплекс "Цитадель", присвячений жертвам Львівського єврейського гетто, концентраційного табору "Шталаг-328" та розстріляним професорам львівських вишів.

Меморіал пропонують встановити на території колишнього концтабору "Шталаг-328" (на Цитаделі). Кошти на це рекомендують передбачити у бюджеті 2014 року, повідомляє Zaxid.net.

Відповідну постанову подали нардепи з Львівщини Олег Канівець, Степан Кубів, Ігор Васюник, Михайло Хміль та Василь Пазиняк. 5 червня проект затвердив комітет ВР з питань культури і духовності, рекомендуючи Раді прийняти його у першому читанні і в цілому.

У проекті передбачено, що МЗС має поповнити архіви України копіями всіх наявних у німецьких архівах документів, що стосуються цих злочинів.

Як відомо, у концтаборі "Шталаг-328", що діяв на території львівської Цитаделі в 1941-1944 роках, було знищено понад 140 тисяч людей.

У липня 2011 року на Вулецьких пагорбах у Львові відкрили пам’ятник професорам, яких розстріляли тут у 1941-му.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.