ГЕНКОНСУЛ РОСІЇ В КРИМУ НАЗВАВ ТАТАР "ЗРАДНИКАМИ"

Генеральний консул Росії в Сімферополі Владімір Андрєєв заявив, що фільм про депортацію кримських татар "Хайтарма" "спотворює історію Великої Вітчизняної війни", і порадив кримським татарам не замовчувати "тематику зрадництва".

Так Андрєєв пояснив телеканалу АТР, чому він не рекомендував росіянам, які спеціально прилетіли з Москви на прем'єру "Хайтарма", дивитися кіно, повідомляє Krymtatar.in.ua.

"Якщо б це був багатосерійний фільм, де з 20 серій 17 були б про подвиг радянського народу, радянських солдат, легендарних льотчиків в роки Великої Вітчизняної війни, 2 серії були б про питання співпраці з фашистськими окупантами осіб кримськотатарської національності, і завершальна, може бути, серія про депортацію, трагедію і державний злочин радянського керівництва, я б пішов на цей фільм, я б продивився всі 20 серій", - сказав консул.

Ведуча телеканалу АТР Ліля Буджурова зауважила, що це інтерв'ю може викликати образу у кримських татар на Росію, і нагадала Андреєву, що він є дипломатом.

У відповідь консул заявив: "Мені не потрібні ваші поради! Все, що я сьогодні сказав, - це абсолютно офіційно. Ось запишіть і прокручуйте будь-якому кримському татарину. Моє слово і слово Росії повинно звучати, має бути відомо".

Як відомо, 17 травня в Сімферополі відбулась прем'єра фільму "Хайтарма". На прем'єру були запрошені учні двічі героя Радянського Союзу Амет-Хан Султана - кримськотатарського пілота-аса часів Другої світової війни - головного героя фільму. Однак після відвідин Генерального консульства Росії в Сімферополі, всі, крім одного льотчика, не прийшли на прем'єру.

У 2011 році Андрєєв казав, що Переяславська Рада - це "навіки".

У 2010 році генеральний консул Росії у Львові Ґузєєв заявляв, що Україну "придумали австріяки", щоб розділити "два братські народи". Через кілька місяців його перевели з України.

Лідер КПУ Петро Симоненкоо заявляв, що депортація кримських татар Сталіним у 1944 році - це благо для кримськотатарського народу.

Читайте також:

Трейлер фільму "Хайтарма". ВІДЕО

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Як депортували кримських татар і що з цього вийшло

Неписана історія: "Поки татари воювали, їхні сім'ї виселили в Узбекистан"

Як російські козаки служили німецьким нацистам

Волзькі татари згадали, як Москва штурмувала Казань. ФОТО

Інші матеріали за темою "Кримські татари"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.