ГЕНКОНСУЛ РОСІЇ В КРИМУ НАЗВАВ ТАТАР "ЗРАДНИКАМИ"

Генеральний консул Росії в Сімферополі Владімір Андрєєв заявив, що фільм про депортацію кримських татар "Хайтарма" "спотворює історію Великої Вітчизняної війни", і порадив кримським татарам не замовчувати "тематику зрадництва".

Так Андрєєв пояснив телеканалу АТР, чому він не рекомендував росіянам, які спеціально прилетіли з Москви на прем'єру "Хайтарма", дивитися кіно, повідомляє Krymtatar.in.ua.

"Якщо б це був багатосерійний фільм, де з 20 серій 17 були б про подвиг радянського народу, радянських солдат, легендарних льотчиків в роки Великої Вітчизняної війни, 2 серії були б про питання співпраці з фашистськими окупантами осіб кримськотатарської національності, і завершальна, може бути, серія про депортацію, трагедію і державний злочин радянського керівництва, я б пішов на цей фільм, я б продивився всі 20 серій", - сказав консул.

Ведуча телеканалу АТР Ліля Буджурова зауважила, що це інтерв'ю може викликати образу у кримських татар на Росію, і нагадала Андреєву, що він є дипломатом.

У відповідь консул заявив: "Мені не потрібні ваші поради! Все, що я сьогодні сказав, - це абсолютно офіційно. Ось запишіть і прокручуйте будь-якому кримському татарину. Моє слово і слово Росії повинно звучати, має бути відомо".

Як відомо, 17 травня в Сімферополі відбулась прем'єра фільму "Хайтарма". На прем'єру були запрошені учні двічі героя Радянського Союзу Амет-Хан Султана - кримськотатарського пілота-аса часів Другої світової війни - головного героя фільму. Однак після відвідин Генерального консульства Росії в Сімферополі, всі, крім одного льотчика, не прийшли на прем'єру.

У 2011 році Андрєєв казав, що Переяславська Рада - це "навіки".

У 2010 році генеральний консул Росії у Львові Ґузєєв заявляв, що Україну "придумали австріяки", щоб розділити "два братські народи". Через кілька місяців його перевели з України.

Лідер КПУ Петро Симоненкоо заявляв, що депортація кримських татар Сталіним у 1944 році - це благо для кримськотатарського народу.

Читайте також:

Трейлер фільму "Хайтарма". ВІДЕО

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Як депортували кримських татар і що з цього вийшло

Неписана історія: "Поки татари воювали, їхні сім'ї виселили в Узбекистан"

Як російські козаки служили німецьким нацистам

Волзькі татари згадали, як Москва штурмувала Казань. ФОТО

Інші матеріали за темою "Кримські татари"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.