Спецпроект

Музей капітуляції в Карлсхорсті представляє нову експозицію

У середу, 24 квітня, в Берліні відбулось офіційне відкриття нової постійної експозиції Німецько-російського музею (Deutsch-Russisches Museum), розташованого в районі Карлсхорст (Berlin Karlshorst) - там, де в 1945 році був підписаний акт про беззастережну капітуляцію вермахту, який завершив Другу світову війну в Європі.

Про це пише dw.de.

Музей був відкритий в 1995 році до 50-річчя закінчення Другої світової війни в Європі. Домовленість про його створення в цьому історичному місці була досягнута під час переговорів про виведення радянських військ з території об'єднаної Німеччини.

Крім прикрашеного прапорами держав-переможниць залу офіцерського клубу, в якому в 1945 році відбулася церемонія підписання капітуляції, відвідувачі також можуть відвідати робочий кабінет маршала Георгія Жукова, який очолював Радянську військову адміністрацію в Німеччині до моменту заснування НДР в 1949 році.

Нова постійна експозиція музею присвячена планам вторгнення Німеччини в СРСР - операції "Барбаросса", а також її наслідкам.

Творці спробували наочно продемонструвати жахи Другої світової війни за допомогою документів і численних історичних експонатів, а також - на основі 15 біографій громадян Німеччини та Радянського Союзу. Завершує експозицію тема післявоєнного розділу Європи і Холодної війни".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.