Спецпроект

Німецький пастор відкрив музей туалетів. ФОТО

В німецькому містечку Вісбаден, що на заході країни, місцевий житель - пастор Міхаель Бергер - вирішив відкрити музей туалетів.

Про це пише ura-inform.com.

Таким чином 69-річний пастор Міхаель Бергер хотів порадувати своїх земляків і зробити їм "подарунок".

Назва у культурної установи своєрідна - "Музей сучасних дуп".Експозицію пастор розмістив у власному будинку.

Експонати "Музею сучасних дуп"

У музеї представлені різні "туалетні" приналежності: стульчаки, тримачі для туалетного паперу, йоршики, предмети у формі унітазу і багато іншого. "Так, я божевільний. А музей - цієї мій подарунок людству", - заявив Бергер.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.