Спецпроект

Мюнхенський музей відкривається після реконструкції

У Мюнхені 8 травня відкриється після чотирирічної реставрації художній музей Ленбаххаус (Lenbachhaus). Музей, який включає в себе історичну віллу, яка належала художнику Францу фон Ленбаха, і розбитий при ній сад, отримав в цьому році новий триповерховий будинок.

Про це пише travel.ru.

Новий корпус музею розташований на вулиці Ріхарда Вагнера. Архітектори британського бюро Foster + Partners прикрасили його фасад блискучими ріками з золотистого металу. Найважливіший елемент реконструкції - нове освітлення музею. Для експозиції була створена принципово нова система штучного освітлення, яке практично не відрізняється від денного світла. При цьому воно відповідає стандартам, необхідним для захисту творів мистецтва.

Перша виставка в музеї Ленбаххаус представить найбільшу в світі постійну експозицію робіт художників - членів об'єднання "Синій вершник": Василя Кандинського, Габріеле Мюнтер, Франца Марка, Августа Маке і Пауля Клеє. Серед інших експонатів - картини мюнхенських художників XIX століття і твори сучасного мистецтва.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.