Спецпроект

Скульптури Пінзеля повернулися з Лувру в Україну. ФОТО

27 дерев'яних скульптур Йоганна Пінзеля, які впродовж листопада-лютого виставлялися у паризькому Луврі, повернули до Львова. І поки у музеї Пінзеля протікатиме дах і шукатимуть гроші на його ремонт, скульптури можна буде подивитися у Львівській галереї мистецтв.

Про це у коментарі Zaxid.NET розповіла генеральний директор Львівської галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька.

За словами гендиректора галереї, зараз скульптури – у Львівській картинній галереї, і проходять процес розмитнення. "Ще не відкривали фургони. Спочатку митники повинні зняти пломби, все перевірити, а тоді на ми дивитимемося на стан збереження творів", – додала вона.

Лариса Разінкова-Возницька розповіла, що із 27 скульптур, які виставлялися у Парижі, дев'ять були з Тернопільської області і п'ять – з Івано-Франківської.

"Візитна картка" Пінзеля - "Жертвоприношення Авраама" з костелу в селі Годовиця, зберігається у Львові. Фото: manastiri-basarabene.over-blog.com

Після розмитнення скульптури розвезуть музеями, а львівські залишаться для огляду у галереї на вул. Стефаника, 3.

"Спочатку треба зробити експозицію, а про відкриття виставки творів Пінзеля буде повідомлено трохи пізніше", – сказала вона у відповідь на запитання, коли львів’яни та гості міста зможуть побачити скульптури Іоана Пінзеля.

У січні 2013 року повідомлялося, що у зв'язку з ремонтом костелу кларисок у Львові, де розміщено експозицію єдиного у світі Музею Пінзеля (у приміщенні тече дах), побачити роботи скульптора можна буде у галереї на вул. Стефаника, 3.

Кошти на ремонт даху костелу кларисок, який перебуває у комунальній власності, мають закласти в бюджеті розвитку Львова на 2013 рік.

 Святий Валентин із хлопчиком (скульптура 1750 року) та святий Франциск (1740-ві) із Тернопільського краєзнавчого музею у Луврі. Фото: dw.ua

Виставка робіт Йоганна Ґеорґа Пінзеля в Луврі тривала з 21 листопада 2012-го до 25 лютого 2013 року. Скульптури Пінзеля виставили у каплиці Сен-Шапель, одному з найпрестижніших виставкових залів музейного комплексу.

Відвідувачам демонстрували роботи майстра, що зберігаються в музеї Пінзеля у Львові та краєзнавчих музеях Тернопільщини та Івано-Франківщини, а також скульптури з церков. З запланованих 28 експонатів у Франції побували тільки 27.

Вхід на виставку "Йоганн Ґеорґ Пінзель: бароковий скульптор з України XVIII сторіччя" у Луврі. Фото: Павло СОЛОДЬКО

Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія (єдина кам'яна робота, вона мала стати центром експозиції) до Лувру так і не віддала релігійна громада УПЦ Київського патріархату села Рукомиш Бучацького району, що на Тернопільщині. Не допомогло навіть особисте втручення міністра культури Михайла Кулиняка.

У жовтні 2010 року львівські інтелектуали розпочали ініціативу з присвоєння аеропорту Львова імені Пінзеля, але вона не увінчалася успіхом.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.