Найстарішою жінкою Землі названо 115-річну японку

Найстаршій у світі жінці, японці на ім'я Місао Окава, виповнилося 115 років.

Про це повідомляє УП.Життя з посиланням на Lenta.ru і France-Presse.

День народження Окава відзначила в будинку для літніх, замовивши свою улюблену страву - тарілку суші зі скумбрією. Жінка повідомила репортерам, що не очікувала дожити до такого віку і своїм довголіттям вона "зобов'язана всім, хто був з нею поряд".

У лютому 2013 року представники Книги рекордів Гіннесса визнали Окаву найстарішою жінкою в світі. Це сталося після смерті американки Бессі Купер, котра прожила 116 років і сто днів. 

Дослідники виділяють довгожителів, що подолали межу в 110 років, в окрему категорію. Друга половина цієї декади вважається межею життя людини. Менше ста людей в історії спостережень досягли 114-річного віку. Тільки 29 чоловік дожили до 115 років, і тільки вісім - до 116 років.

Найстаршою людиною вважається японець Дзіроемон Кімура, поточний вік якого перевищує 115 років і 320 днів. А найстарішою людиною в історії спостережень вважається француженка Жанна Кальман. Вона прожила 122 роки і 164 дні і померла в 1997 році.

Спостереження за довгожителями часто ускладнюється неможливістю підтвердження їх дати народження. Тому при констатації рекордної тривалості життя враховують лише тих людей, вік яких можна підтвердити документально.

Як відомо, у вересні 2011 року найстарішою людиною на землі називали чеченку Кесі Каруєву, якій нібито виповнилося 127 років.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.