У Грузії відновили пам'ятник Сталіну. ФОТО

У грузинському селі Земо Алвані відновили пам'ятник Йосипу Сталіну, який було демонтовано у червні 2011 року. Є плани щодо відновлення монумента Сталіну на його батьківщині в місті Горі.

Про це повідомляють Тексти з посиланням на "Грузія-online".

Представник місцевої влади Давід Каадзе зазначив, що пам'ятник, який спочатку викинули в кущі на околиці села, зберігався у якогось підприємця.

Монумент був відновлений за ініціативою нової адміністрації Ахметського району. Найближчими днями відбудеться його офіційне відкриття.

Фото: kaukasus.blogspot.com

Питання про перегляд ставлення до радянського минулого актуалізовалось у Грузії після зміни влади. Наприкінці жовтня, нагадаємо, в країні був сформований новий уряд на чолі з мільярдером Бідзіною Іванішвілі.

Одним із перших кроків нової влади була спроба припинити діяльність Музею радянської окупації у Тбілісі.

Після виборів стало відомо, що група громадян збирає підписи за повернення пам'ятника Сталіну в центр міста Горі. Скульптура радянського вождя, яку встановили там на початку 1950-х років, була демонтована в 2010 році. Тоді це рішення публічно підтримав президент Саакашвілі, який звинуватив Сталіна в "окупації" республіки.

Передбачалося, що ця скульптура буде перенесена в будинок-музей Сталіна в місті Горі, проте цього так і не було зроблено. Пізніше журналісти виявили пам'ятник на землі на околиці міста. Правда, в міністерстві культури Грузії заявили, що рішення про відновлення пам'ятника в Горі не прийняте.

Як відомо, російські комуністи хочуть знову назвати місто Волгоград на честь Сталіна.

У травні 2012 року у Києві, Одесі і Львові встановили дерев'яні пам'ятники "Сталіну, який пісяє".

У грудні 2011 року українські комуністи та їхні прихильники поклали квіти до "місця майбутнього пам'ятника" Сталіну на Європейській площі у Києві.

У квітні 2011 року громадськість Луцька змусила комуністів демонтувати намет у центрі міста, в якому комсомольці збирали пожертви на відновлення знищеного вибухом погруддя Сталіна в Запоріжжі. Після цього Волинський окружний адміністративний суд заборонив збір коштів у Луцьку на відновлення Сталіна.

В листопаді 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству так і не вдалося.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.