Спецпроект

Сталіну в Запоріжжі відрізали голову (ВІДЕО)

Сьогодні у Запоріжжі невідомі особи відрізали голову від пам`ятника Йосипу Сталіну, встановленого у дворі будинку, в якому розташований офіс обласного комітету Комуністичної партії України.

Як повідомили УНІАН у Центрі громадських зв`язків Запорізького главку міліції, повідомлення про подію на території обкому КПУ надійшло до чергової частини Жовтневого райвідділу міліції сьогодні о 16.50.

"28 грудня о 16.50 до чергової частини Жовтневого райвідділу міліції надійшло повідомлення про те, що на території обласного комітету Комуністичної партії України, розташованого по вулиці Горького у Запоріжжі, невідомі зловмисники пошкодили погруддя Сталіна, відрізавши від архітектурної форми (у документах пам`ятник оформлений, як “мала архітектурна форма”) голову", - повідомили у ЦГЗ.

Зараз на місці події працює слідчо-оперативна група, вживаються заходи для встановлення осіб, причетних до події. Сам пам`ятник накритий тканиною, і до нього нікого не допускають.

Сьогодні ж усеукраїнська організація "Тризуб" імені Степана Бандери розповсюдила повідомлення, в якому сказано, що нещодавно встановлений пам`ятник "кату українського народу і міжнародному терористу Йосипу Джугашвілі-Сталіну сьогодні знищив мобільний підрозділ ВО "Тризуб” ім. С. Бандери".

В інтернеті розповсюджується ролик, де видно, як пам'ятнику (він зроблений з силуміну - сплаву алюмінію з кремнієм) справді відрізають голову інструментом, схожим на болгарку.

Тим часом керівництво Запорізького обласного комітету КПУ стверджує, що пам`ятник Йосипу Сталіну не обезголовлений.

Як повідомив другий секретар Запорізького обкому КПУ - керівник фракції Компартії в Запорізькій міськраді Олександр Зубчевський, "сьогодні, дійсно, відбувся організований напад, в якому, судячи із запису камери відеоспостереження, брали участь четверо молодих чоловіків, які через огорожу кинули пляшку в пам`ятник і відбили кілька букв. Сам пам`ятник вони не пошкодили: його голова на місці".

Водночас він зазначив, що зараз пам`ятник "в рамках посилення заходів безпеки закритий захисним саркофагом", і завтра охочі зможуть побачити його тільки у такому вигляді. 

Ось як виглядала "мала архітектурна форма" до акту декапітації:

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.