У Дагестані демонтували бюст Сталіна. ВІДЕО

У місті Дагестанські Вогні (Республіка Дагестан) демонтували відкритий 29 квітня бюст Йосипа Сталіна. Перед цим пам'ятник викликав неоднозначну реакцію у жителів регіону – через причетність радянського вождя до масових репресій, в тому числі депортації народів Кавказу.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Встановлений дагестанськими комуністами бюст Сталіну був акуратно демонтований 1 травня. При цьому сам п'єдестал залишився на місці.

Відео знесення бюста з'явилося в соцмережах.

"Сьогодні, встановивши цей пам'ятник, вони сіють розбрат між нами і нашими братами чеченцями, інгушами, балкарцями, лезгинами. І тому ми приносимо вибачення за той казус, який трапився через керівництво нашого міста", - говорить у відео місцевий житель, який виступає від імені городян. За його словами, місцеві жителі не підтримують ідею встановлення пам'ятника Сталіну, і вона не була з ними погоджена.

Новина про зникнення пам'ятника Сталіну зібрала в соцмережах десятки коментарів, причому діаметрально протилежних – одні заявили, що "за нього в бій йшли наші діди", інші нагадали про депортацію народів Дагестану і сусідніх республік. "Навіть Сталін не витримав наше місто", - написав один з користувачів, натякаючи на численні невирішені проблеми Дагестанських Вогнів у сфері ЖКГ.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.