Спецпроект

У Польщі сплюндровано могилу воїнів УПА. ФОТО

Меморіал воїнам УПА в селі Грушовичі неподалік Перемишля було сплюндровано невідомими.

Про це повідомляє кореспондент ІП.

Вандали знищили вінки і свічки біля меморіалу, а також обписали пам'ятник фарбою з балончика.

 

Невідомі написали російською та польською: "сволочі", "кати" і "фашисти".

 

Також на пам'ятнику намалювали свастику.

Поліція Підкарпатського воєводства розшукує тих, хто вчинив ці протиправні дії.

 

На кладовищі у Грушовичах поховані бійці Української Галицької армії і воїни УПА з Закерзоння - з куренів Коника-Байди, Рена, Залізняка та Прірви-Беркута. Меморіал прикрашений жовто-синіми прапорами і шанується поляками та українцями.

 Регіональна газета "Жицє подкарпацкє" винесла новину про вандалізм над могилою на першу шпальту

Більшість українського населення була виселена з Грушовичів під час депортаційних заходів комуністичної влади у 1944-46 рр.

Інші новини з дикого світу плюндрувачів пам'ятників читайте в темі "Вандалізм"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.