Комуністи розгромили виставку "Народна війна". ВІДЕО, ФОТО

Під час презентації виставки "Народна війна", присвяченої історії українських визвольних змагань у 1917-32 рр., активісти КПУ в місті Приморськ (Запорізька область), демонтували виставку за допомогою ножа і викрали експозиційні плакати.

Про це повідомляє київський "Меморіал".

Виставка "Народна війна", яка розповідає про повстання українців проти радянської влади в період між світовими війнами, була розгорнута у вестибюлі другого поверху учбового корпусу Ногайського коледжу Таврійського державного агротехнологічного університету.

Експозиція зареєстрована Міністерством освіти України і отримала позитивну рецензію Національної академії наук.

Дозвіл на проведення виставки дав директор, а встановити її допомогли студенти коледжу. До візиту в Приморськ експозиція була розгорнута у Дніпродзержинську, а до того - ще у 26 вузах країни.

За словами оріганізатора виставки, засновника Музею радянської окупації Романа Круцика, в день відкриття виставки у Приморську до кабінету директора коледжу з'явилися 5-7 чоловік - представників місцевого осередку Комуністичної партії.

Фото: "Меморіал"

"Поводили себе вони агресивно як до директора, так і до викладачів та вимагали відміни презентації експозиції, - йдеться у заяві "Меморіалу". - Коли ми спробували пояснити, що вони своїми претензіями втручаються в учбовий процес, то один з комуністів в однострої радянського полковника обізвав Круцика вандалом.

Поки точилась дискусія в кабінеті директора, у вестибюлі двоє молодих комуністів обривали плакати експозиції.

"Як виявилось, це були син колишнього секретаря райкому партії на прізвище Тиховод та комуніст Морозов, - зазначив Круцик. - Після хуліганського демонтажу розгорнутої експозиції вищезазначені комуністи вкрали сім плакатів і втекли".

Після проведення круглого столу з викладачами коледжу представники "Меморіалу" зібрали залишки експозиції та в районному відділку міліції м.Приморськ подали заяву про хуліганські дії комуністів.

Презентацію виставки та екскурсії для студентів було зірвано. Однак організатори виставки прочитали лекцію для викладачів і роздали їм матеріали експозиції в електронному вигляді.

Дивіться також на цю тему:

Виставку "Народна війна" виклали в інтернет. ФОТО

"Народна війна" - експонати з виставки. ФОТО

З Музеєм радянської окупації борються... анонімками

"Ще в 1930-му проти радянської влади повстали мільйон українців"

Празник у Легедзиному. 90 років бою черкаських селян проти комуни

Комуніст Скрипник про стосунки українських селян і робітників

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.