АНОНС: міжнародний форум про "героїв" у політиці та історіографії

Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні разом з інтернет-порталом Historians.in.ua проводить міжнародний історичний форум "Герої" та "антигерої" у європейській політичній та історіографічній традиції".

Про "Історичній правді" повідомили організатори заходу.

Час і місце: 4-5 жовтня 2012 р. у Конференц-залі Національної академії наук України, за адресою: Київ, вул. Володимирська, 55.

Форум розпочнеться о 18:00 4 жовтня подіумною дискусією "Пошуки героя у національних традиціях" (початок реєстрації о 17:30) та продовжить свою роботу 5 жовтня з 10:00 до 17:00 конференцією "Україна та її "герої"" (початок реєстрації о 9:30).

Дискусії про канон національної історії, її "героїв" та "антигероїв", жертовність і  комплекси жертви, "власні» та "чужі" провини властиві усім сучасним суспільствам. В Європі немає країни, де суперечки про історію та пам’ять були б "раз і назавжди" розв’язані.

Власне, героїзація історії та наділення окремих історичних постатей надзвичайними якостями за вчинення ратних чи трудових подвигів найбільш характерна для тоталітарних спільнот.

В радянській суспільній думці міфологема героя була одним з головних елементів системи світосприйняття та виховання молодого покоління. Вдала маніпуляція історичними образами і подіями на довгий час забезпечила радянський режим безперечною монополією на присвоєння героїчності.

Країна постійно вимагала подвигів і нових жертв для безкінечних битв з видимими і невидимими ворогами, з алкоголізмом і безробіттям, з природною стихією, за урожай і світле майбутнє. Експлуатація ж людських та матеріальних ресурсів у режимі героїчної понаднормовості за лічені роки привела економіку держави робітників та селян до повного колапсу. 

Сьогодні, двадцять років потому, на теренах вже незалежної України суспільний запит на нових "героїв" стає знову актуальним і водночас дуже складним.

Пошуки нового національного персоніфікованого нормативного взірця, який би влаштовував більшість українського суспільства, супроводжуються численними конфліктами, що тільки поглиблюють ідеологічний розкол всередині країни та збільшують напруження у відносинах з країнами- сусідами.

З попередньою версією програми Ви можете ознайомитися за цим посиланням.

Читайте також: "Хто є хто з нагороджених званням "Герой України". ІНФОГРАФІКА"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.