Нардепи пропонують повернути звання Героя України Бандері та Шухевичу

Група народних депутатів пропонує президенту Володимиру Зеленському повернути звання Героя України лідеру Організації українських націоналістів Степану Бандері та головнокомандувачу Української повстанської армії Роману Шухевичу

Про це повідомляє НВ з посиланням на сайт парламенту.

 

Проєкт постанови № 5721 зареєстрували в Раді 1 липня. Ним пропонується надати звання Герой України учаснику УПА Тарасу Бульбі-Боровцю, а також повернути звання Бандері та Шухевичу.

Ініціаторами постанови є понад 70 нардепів із різних фракцій і позафракційні.

Постановою також передбачено рекомендації для Кабміну щодо створення організаційного комітету розробки, затвердження та забезпечення виконання плану заходів з відзначення на державному рівні 80-річчя створення УПА, яке відбудеться 14 жовтня.

Також проєкт містить рекомендації для Державного комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі та забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 80-річчя створення УПА.

Згідно з пояснювальною запискою, прийняття проекту постанови дасть можливість на державному рівні відзначити створення УПА.

У жовтнi 2007 року президент Вiктор Ющенко видав указ про присвоєння Шухевичу звання Героя України. Степан Бандера був удостоєний звання Героя України указом вiд 22 сiчня 2010 року.

2 квітня 2010 року Донецький окружний адмiнсуд позбавив Шухевича звання Героя України, мотивуючи це тим, що він не був громадянином незалежної України.

12 січня 2011 року президентський указ про присвоєння Степану Бандері звання Героя України визнаний недійсним через рішення суду.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.