Президент присвоїв звання Героя України історику-досліднику трагедії Бабиного Яру

Президент Володимир Зеленський присвоїв історику Іллі Левітасу звання Героя України (посмертно) за визначний особистий внесок у відродження та розвиток національних культур України, збереження та вшанування пам’яті про трагедію Бабиного Яру, консолідацію українського суспільства, багаторічну плідну громадську й просвітницьку діяльність.

Про це в повідомляє Локальна історія.

 

"Подання на присвоєння цього звання Левітасу надійшло від Міністерства культури та інформаційної політики України напередодні 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, вивченням якої та вшануванням пам'яті жертв самовіддано займався Ілля Михайлович", – йдеться в повідомленні.


Ілля Левітас (11.12.1931 – 04.08.2014) – автор і укладач 34 книг з історії єврейського народу, зокрема 12 книг про трагедію Бабиного Яру. Автор понад 220 статей.

У 1989 році заснував і очолив першу єврейську всеукраїнську організацію – Товариство єврейської культури України, яке в 1992-му увійшло до складу Єврейської ради України.

За ініціативою та під безпосереднім керівництвом Іллі Левітаса був створений Фонд "Пам'ять Бабиного Яру", який він очолював до самої смерті. За час існування Фонд виконав величезну роботу зі збереження в пам'яті людей трагедії, яка сталася в урочищі Бабин Яр в роки нацистської окупації.

Фонди "Пам'ять Бабиного Яру" та "Пам'ять жертв фашизму в Україні", які також входили до складу Єврейської ради України, присвоїли звання Праведника України й Праведника Бабиного Яру більш як 4 тис. осіб 13 національностей, які рятували євреїв від знищення.

Нині ті, хто мають звання Праведника України чи Праведника Бабиного Яру, відповідно до Указу Президента від 14 травня 2021 року № 193 отримуватимуть довічні державні стипендії.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.