Київрада дозволила переробку Гостиного двору в супермаркет

Київрада виділила "Укрреставрації" земельну ділянку, на якій розташований Гостиний двір. Один гектар землі на Подолі оцінили в 100 млн доларів.

Про це повідомляє DT.ua.

Голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець зауважив, що Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) звернулося до Міністерства культури з пропозицією внести будівлю Гостинного двору до Державного реєстру нерухомих пам’яток не як пам’ятку історії, а як пам’ятку містобудування.

За словами депутата, в країнах Європи є об’єкти, які були зруйновані, наприклад, під час Другої світової війни, "потім, у 1950-х їх відбудували не зовсім так, як було, але відбудували, і зараз ці об’єкти охороняються ЮНЕСКО як пам’ятки історії".

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

Нагадаємо, що в квітні Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачає будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні президент Віктор Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки.

З травня на території Гостиного двору триває акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

Дивіться також: "Хто допоміг украсти Гостиний двір. Прізвища і фракції"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.