Спецпроект

СПІВРОБІТНИКІВ "СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ" ЗМУШУЮТЬ ПИСАТИ ЗАЯВИ

Нове керівництво Національного заповідника "Софія Київська" проводить масові звільнення співробітників, змушуючи їх писати заяви за власним бажанням або знаходячи надумані причини.

 

Про це на своїй сторінці в Facebook учора, 15 серпня, написала провідний науковий співробітник заповідника Наталія Синкевич, повідомляють Ukranews.

"Реалії наукової дискусії в Україні. Сьогодні мене в буквальному значенні слова змусили написати заяву за власним бажанням у Національному заповіднику "Софія Київська", погрожуючи звільненням за прогул і змушуючи моїх колег писати доповідні, - пише науковець. - Причина - критична стаття на діючого заступника з наукової роботи [Єлизавети Архипової], написана 2 роки тому".

Зі слів Синкевич, за останній місяць у такий спосіб було звільнено п'ять кандидатів і один доктор наук, а саме - доктор історичних наук Надія Нікитенко, кандидат історичних наук Ірина Марголіна, кандидат історичних наук Ірина Преловська, кандидат історичних наук В'ячеслав Корнієнко, провідний науковий співробітник Михайло Нікітенко, головний архітектор Ольга Самойленко.

Причиною кадрової чистки є стара дискусія про час заснування Софії - попереднє керівництво дотримувалося тези про те, що монастир був побудований ще князем Володимиром, у той час як нинішнє - його сином Ярославом.

Ці позиції важливі тим, що лягли в основу багатьох наукових робіт, а відповідно, й наукового авторитету українських істориків, у тому числі й нинішніх керівників заповідника.

Синкевич додала, що її стаття проти Архипової, що була опублікована два роки тому й стосувалася датування декору головного вівтаря, також була сполучною ланкою в концепції датування заснування Софії.

У коментарі Ukranews один із колишніх співробітників Софії заявив, що новий директор Олена Сердюк уже замінила все оформлення експозицій відповідно до свого розуміння. В основі його лежать праці історика Петра Толочка, видані ще в радянські часи, які приписують заснування Софії Ярославові.

Колишній співробітник також додав, що дирекція заповідника боїться звільняти людей з наказів, тому створила такі умови роботи, що ті змушені писати заяви за власним бажанням.

"Зате на сайті заповідника висить лист-запрошення на роботу вихованців П.П. Толочка - співробітників інституту археології", - додав він.

"Наука в заповіднику ліквідована як формально (усе відділи перестали бути науковими), так і за принципом "немає вчених, немає й науки", - повідомив співрозмовник Ukranews.

 

Слід зазначити, що у вересні 2011 року пройшли урочисті заходи, пов'язані зі святкуванням тисячоліття Софіївського собору, але при цьому серед істориків досі не існує єдиної думки з приводу дати початку будівництва храму.

Нагадаємо, Сердюк була призначено гендиректором Національного заповідника "Софія Київська" 15 червня наказом міністра культури Михайла Кулиняка. Після її призначення колектив заповідника заявив, що побоюється закриття наукового відділу заповідника.

Як відомо, на початку року Мінкульт звільнив ряд керівників провідних музеїв. Серед них було звільнено й генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську. Зараз Куковальська намагається поновитися на посаді через суд.

Також звільнили генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. Її місце посів Дмитро Стус.

Було змінено й керівництво Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогово.

Читайте також: "Музейний заколот. Про звільнення і призначення чільних кадрів галузі"

 

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.