На Луганщині збирають спогади про жертв нацизму

У Луганську розпочали проект "Живі свідки історії: збереження та вшанування історичної пам’яті про жертви нацистського окупаційного режиму на Луганщині".

 

Про це ІП повідомив ініціатор проекту - благодійний фонд "Світло серця".

Проект триватиме 1 рік і має на меті проведення ґрунтовного краєзнавчого дослідження для збору життєвих історій жертв нацизму та окупаційного режиму 1941-1943 рр. в Луганській області.

За результатами цього дослідження буде видано книгу спогадів-інтерв’ю "Живі свідки історії", яку буде безкоштовно розповсюджено серед музеїв, бібліотек, навчальних закладів різного типу, вчителів, журналістів, дослідників та усіх зацікавлених осіб.

Протягом дії проекту планується вшанувати пам'ять жертв нацизму і встановити пам’ятний знак біля будівлі, де в Луганську під час окупації знаходилася біржа праці.

А у 5-ти у районах області, де розташовувались місця примусового утримання цивільного населення (німецькі в’язниці, концентраційні та трудові табори), пункти відправлення жителів області на примусову працю до Німецького Рейху, буде встановлено меморіальні дошки.

Також у рамках проекту планується провести у Музеї бойової слави (СЗШ № 37) декілька зустрічей молоді з колишніми військовополоненими та в’язнями концтаборів Бухенвальд і Дахау. На сьогодні в Луганську мешкають 5 колишніх в’язнів концтаборів та близько 1000 осіб, які мають статус жертв нацистських переслідувань.

Проект здійснюється за фінансової підтримки Міжнародної громадської організації "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність".

"Нажаль, ми не маємо точних даних про кількість живих на сьогодні жертв нацизму, які проживають у Луганській області і для уточнення цієї інформації ми ведемо пошукову роботу, - зазначила керівник фонду Ганна Низькодубова. - Ви можете написати або подзвонити нам і розповісти історію вашої родини, яка, за вашою згодою, може увійти до книги "Живі свідки історії".

 

Окрім того, поза межами проекту буде надаватися гуманітарна допомога колишнім радянським військовополоненим, які не отримали виплати від фонду "Пам'ять, відповідальність і майбутнє" - в розмірі 300 євро у гривневому еквіваленті.

Читайте також спогади з подібного проекту на "Історичній Правді"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.