У Лисичанську вандали пошкодили пам’ятник Героям-добровольцям

Поліція Лисичанська у Луганській області розшукує вандалів, які пошкодили пам’ятник загиблим в АТО добровольцям

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на начальницю відділу комунікації поліції Луганської області Тетяна Погукай у фейсбуці.

"До поліції Лисичанська о 22:40 (13 лютого, – "Н") надійшло повідомлення про те, що невідомі пошкодили пам'ятник Героям-добровольцям, який розташований на перехресті вулиць Червона та Жовтнева. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за статтею 297 КК України", – написала Погукай.

Поліцейські разом із працівниками СБУ проводять оперативно-розшукові заходи щодо встановлення зловмисників. Усіх, хто має будь-яку інформацію щодо осіб, причетних до скоєння злочину, просять телефонувати на лінію "102".

Пам'ятник Героям-добровольцям урочисто відкрили у Лисичанську 14 жовтня 2020 року.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.