Львівська облрада передала бібліотекам Луганщини 600 примірників «Справи Василя Стуса»

Делегація з Львівщини передала школам і бібліотекам Луганщини 600 примірників книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса».

Про це повідомила пресслужба Луганської обласної державної адміністрації.

 
Голова Львівської облради Олександр Ганущин

"Важливо знати історію рідної країни. Ці 600 книжок отримають бібліотеки та навчальні заклади Луганщини. До них матимуть доступ дослідники, науковці, студенти, учні шкіл. Через бібліотечну систему з виданням Вахтанга Кіпіані ознайомиться і масовий читач", - зазначила виконуюча обов'язки голови Луганської ОДА Катерина Безгинська.

Повідомляється, що книги отримають 293 бібліотеки та 297 навчальних закладів Луганщини.

За словами голови Львівської обласної ради Олександра Ганущина, який привіз партію книг до Сєвєродонецька, Львівщина та Луганщина вже протягом тривалого часу плідно співпрацюють. "Разом ми реалізували близько 100 ініціатив", - зауважив він.

Нагадуємо, що Дарницький районний суд 19 жовтня ухвалив рішення, яким частково задовольнив позов народного депутата від "Опозиційної платформи – За життя" Віктора Медведчука проти головного редактора "Історичної правди" Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat про заборону видання і поширення книги "Справа Василя Стуса".

В Офісі президента України заявили, що "взяли до відома" рішення Дарницького суду щодо книжки Вахтанга Кіпіані. І наголосили, що "цензура в Україні прямо та недвозначно заборонена Конституцією. У будь-яких проявах".

Додатково повідомляємо, що Вахтанг Кіпіані та справа Василя Стуса стали претендентами на Шевченківську премію-2021.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.