В Україні знімуть художній фільм про депортацію кримських татар

Наприкінці вересня в Криму стартують зйомки художнього фільму "Хайтарма" ("Повернення"). В основі сюжету - доля двічі Героя СРСР, кримського татарина Амет-Хан Султана. Влада не підтримала стрічку, тож кіно зніматиметься на приватні кошти.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на актора й режисера Київського театру на Лівому березі, постановника фільмів "Темні води" та "Операція Чегевара" Ахтема Сейтаблаєва.

"Це буде фільм про трагічну сторінку життя мого народу - кримських татар. Сама ж історія буде заснована на долі двічі Героя СРСР, льотчика-винищувача Амет-Хан Султана, який брав участь у визволенні Криму в складі Восьмої повітряної армії", - розповів режисер.

Російські організації не дають назвати аеропорт Симферополя іменем Амет-Хан Султана

За його словами, Султан, у складі цієї ж армії, 9 травня 1944 року звільняв Севастополь. Він отримав короткострокову відпустку, тому що командир полку знав, що його мала батьківщина - Алупка.

"А 18 травня 1944 року о 4-ій ранку за наказом Сталіна почалася депортація кримських татар за звинуваченням нібито в зраді і співпраці з фашистами", - зазначив Сейтаблаєв.

Режисер наголосив, що всіх кримських татар протягом одного дня депортували з Криму в вагонах для худоби. В дорозі їх загинуло практично 40%.

Хоча згідно з тією ж радянською статистикою, всі чоловіки кримськотатарської національності з 18 років служили в рядах Червоної армії і захищали батьківщину. А в цей час їх матерів, сестер, дочок, батьків, бабусь і дідусів вантажили у вагони і депортували в Середню Азію і на Урал.

"Ось про це і буде фільм", - додав він.

"Поки татари воювали, їхніх жінок і дітей вивезли в Узбекистан". Спогади з проекту "1939-1945: Неписана історія"

За словами режисера, стадія активної підготовки до створення фільму розпочнеться з середини липня, а в кінці вересня почнуться зйомки.

"Робоча назва - "Хайтарма ". У перекладі з татарської - "Повернення". Для мене така назва - стислий зміст тієї чи іншої історії. Мовляв, не тільки погане, але і хороше повертається", - сказав Сейтаблаєв.

Картина буде знята на приватні гроші - "у держави ідея про створення такого фільму не знайшла прихильності".

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

"Дякувати Богу, що знайшовся кримський татарин, який хоче, щоб фільм зняли", - зазначив ініціатор проекту.

Попередньо, бюджет картини складе близько $2,5 млн. Основні витрати підуть на відтворення подій: костюми, зброю, техніку, потяги, машини, літаки. Зйомки зосередять в Алупці, Бахчисарайському районі, та Судаку.

Як відомо, бюджет фільму про Героя СРСР, льотчика-бомбардувальника з Полтави Івана Даценка "ТойХтоПройшовКрізьВогонь" склав близько $2 млн.

Про інші фільми, присвячені історичним подіям, читайте і дивіться на ІП в темі "Кіно".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.