В Україні знімуть художній фільм про депортацію кримських татар

Наприкінці вересня в Криму стартують зйомки художнього фільму "Хайтарма" ("Повернення"). В основі сюжету - доля двічі Героя СРСР, кримського татарина Амет-Хан Султана. Влада не підтримала стрічку, тож кіно зніматиметься на приватні кошти.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на актора й режисера Київського театру на Лівому березі, постановника фільмів "Темні води" та "Операція Чегевара" Ахтема Сейтаблаєва.

"Це буде фільм про трагічну сторінку життя мого народу - кримських татар. Сама ж історія буде заснована на долі двічі Героя СРСР, льотчика-винищувача Амет-Хан Султана, який брав участь у визволенні Криму в складі Восьмої повітряної армії", - розповів режисер.

Російські організації не дають назвати аеропорт Симферополя іменем Амет-Хан Султана

За його словами, Султан, у складі цієї ж армії, 9 травня 1944 року звільняв Севастополь. Він отримав короткострокову відпустку, тому що командир полку знав, що його мала батьківщина - Алупка.

"А 18 травня 1944 року о 4-ій ранку за наказом Сталіна почалася депортація кримських татар за звинуваченням нібито в зраді і співпраці з фашистами", - зазначив Сейтаблаєв.

Режисер наголосив, що всіх кримських татар протягом одного дня депортували з Криму в вагонах для худоби. В дорозі їх загинуло практично 40%.

Хоча згідно з тією ж радянською статистикою, всі чоловіки кримськотатарської національності з 18 років служили в рядах Червоної армії і захищали батьківщину. А в цей час їх матерів, сестер, дочок, батьків, бабусь і дідусів вантажили у вагони і депортували в Середню Азію і на Урал.

"Ось про це і буде фільм", - додав він.

"Поки татари воювали, їхніх жінок і дітей вивезли в Узбекистан". Спогади з проекту "1939-1945: Неписана історія"

За словами режисера, стадія активної підготовки до створення фільму розпочнеться з середини липня, а в кінці вересня почнуться зйомки.

"Робоча назва - "Хайтарма ". У перекладі з татарської - "Повернення". Для мене така назва - стислий зміст тієї чи іншої історії. Мовляв, не тільки погане, але і хороше повертається", - сказав Сейтаблаєв.

Картина буде знята на приватні гроші - "у держави ідея про створення такого фільму не знайшла прихильності".

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

"Дякувати Богу, що знайшовся кримський татарин, який хоче, щоб фільм зняли", - зазначив ініціатор проекту.

Попередньо, бюджет картини складе близько $2,5 млн. Основні витрати підуть на відтворення подій: костюми, зброю, техніку, потяги, машини, літаки. Зйомки зосередять в Алупці, Бахчисарайському районі, та Судаку.

Як відомо, бюджет фільму про Героя СРСР, льотчика-бомбардувальника з Полтави Івана Даценка "ТойХтоПройшовКрізьВогонь" склав близько $2 млн.

Про інші фільми, присвячені історичним подіям, читайте і дивіться на ІП в темі "Кіно".

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.