Інститут національної пам'яті запрошує на круглий стіл

Український інститут національної пам'яті проведе в Києві Всеукраїнський круглий стіл "Національна пам'ять в Україні: виклики XXI сторіччя".

Про це "Історичній Правді" повідомили в УІНП.

Захід відбудеться 14 листопада 2012 р. у м. Києві.

 

Проблеми для обговорення:

- теоретико-методологічні проблеми національної пам'яті (історичний дискурс);

- пам'ять і національний метанаратив;

- пам'ять і культура,

- пам'ять і культурна спадщина: комеморації й репрезентації;

- колективна пам'ять: регіональний вимір;

- пам'ять і травма.

У ході дискусії передбачається обговорення актуальних проблем студій із дослідження пам'яті в Україні та інших країнах; впливи глобальних змін ХХІ століття на національну пам'ять, формування/існування моделей пам'яті; державної політики пам'яті (яка має бути державна політика пам'яті і чи має вона бути взагалі?).  

Усіх зацікавлених просять надіслати заявки для участі в роботі "круглого столу" (із зазначенням відомостей про автора (прізвище та ім’я, науковий ступінь, посада, коло наукових інтересів), контактної інформації (адреса електронної пошти та телефон), теми та тез виступу (обсягом не більше 2 тис. знаків). Зразок заявки дивіться нижче.

Кінцевий термін подання заявок – 20 cерпня 2012 р. Оргкомітет залишає за собою право відбору заявок та матеріалів для публікації. Повідомлення про прийняття чи відхилення заявок будуть надіслані до 1 вересня 2012 р.

Запрошені учасники до 15 вересня 2012 р. мають надіслати до оргкомітету статті згідно з вимогами до оформлення фахових видань (обсягом до 20 тис. знаків). Матеріали круглого столу планується опублікувати окремою збіркою до початку роботи "круглого столу".

Заявку та тексти доповідей просять надсилати не пізніше зазначеного терміну на ogienko@memory.gov.ua.

"Круглий стіл" відбудеться в приміщенні Українського інституту національної пам’яті за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16.

Початок роботи о 10:00, реєстрація з 09:30.

---------------

ЗАЯВКА

на участь у роботі Всеукраїнського круглого столу

"НАЦІОНАЛЬНА ПАМ'ЯТЬ В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ ХХІ СТОЛІТТЯ"

 

Прізвище ___________________________________________________________

Ім’я та по-батькові  __________________________________________________

Місце роботи ________________________________________________________

Посада______________________________________________________________

Науковий ступінь  ___________________________________________________

Вчене звання ________________________________________________________

Коло наукових інтересів______________________________________________

Адреса  _____________________________________________________________

Телефон ____________________________________________________________

E-mail_______________________________________________________________

 

Назва виступу_______________________________________________________

Тези виступу (до 2 тис. знаків)_________________________________________

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.