Інститут національної пам'яті запрошує на круглий стіл

Український інститут національної пам'яті проведе в Києві Всеукраїнський круглий стіл "Національна пам'ять в Україні: виклики XXI сторіччя".

Про це "Історичній Правді" повідомили в УІНП.

Захід відбудеться 14 листопада 2012 р. у м. Києві.

 

Проблеми для обговорення:

- теоретико-методологічні проблеми національної пам'яті (історичний дискурс);

- пам'ять і національний метанаратив;

- пам'ять і культура,

- пам'ять і культурна спадщина: комеморації й репрезентації;

- колективна пам'ять: регіональний вимір;

- пам'ять і травма.

У ході дискусії передбачається обговорення актуальних проблем студій із дослідження пам'яті в Україні та інших країнах; впливи глобальних змін ХХІ століття на національну пам'ять, формування/існування моделей пам'яті; державної політики пам'яті (яка має бути державна політика пам'яті і чи має вона бути взагалі?).  

Усіх зацікавлених просять надіслати заявки для участі в роботі "круглого столу" (із зазначенням відомостей про автора (прізвище та ім’я, науковий ступінь, посада, коло наукових інтересів), контактної інформації (адреса електронної пошти та телефон), теми та тез виступу (обсягом не більше 2 тис. знаків). Зразок заявки дивіться нижче.

Кінцевий термін подання заявок – 20 cерпня 2012 р. Оргкомітет залишає за собою право відбору заявок та матеріалів для публікації. Повідомлення про прийняття чи відхилення заявок будуть надіслані до 1 вересня 2012 р.

Запрошені учасники до 15 вересня 2012 р. мають надіслати до оргкомітету статті згідно з вимогами до оформлення фахових видань (обсягом до 20 тис. знаків). Матеріали круглого столу планується опублікувати окремою збіркою до початку роботи "круглого столу".

Заявку та тексти доповідей просять надсилати не пізніше зазначеного терміну на ogienko@memory.gov.ua.

"Круглий стіл" відбудеться в приміщенні Українського інституту національної пам’яті за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16.

Початок роботи о 10:00, реєстрація з 09:30.

---------------

ЗАЯВКА

на участь у роботі Всеукраїнського круглого столу

"НАЦІОНАЛЬНА ПАМ'ЯТЬ В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ ХХІ СТОЛІТТЯ"

 

Прізвище ___________________________________________________________

Ім’я та по-батькові  __________________________________________________

Місце роботи ________________________________________________________

Посада______________________________________________________________

Науковий ступінь  ___________________________________________________

Вчене звання ________________________________________________________

Коло наукових інтересів______________________________________________

Адреса  _____________________________________________________________

Телефон ____________________________________________________________

E-mail_______________________________________________________________

 

Назва виступу_______________________________________________________

Тези виступу (до 2 тис. знаків)_________________________________________

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.