На Луганщині хочуть пам'ятник царю, який забороняв українську мову

У Ровеньках Луганської області розглядають питання про відновлення бюста Олександра II - російського імператора з династії Романових.

Як повідомили "Інтерфаксу" в Ровеньківській міській раді, на сесії 25 травня депутати прийняли рішення дати згоду на оформлення документів для установки бюста.

Однак остаточного рішення про його встановлення немає. Не визначено також, де ставити монумент. Найімовірніше, це буде його історичне місце - колишній пам'ятник стояв на вулиці Олександрівській, яка зараз носить ім'я Леніна.

Бюст буде точною копією пам'ятника, що стояв у Ровеньках з 1911 року. Тоді його встановили на честь 50-річчя відміни кріпосного права. Гроші на нього зібрали селяни - жителі слободи Ровенецької. Однак проіснував монумент недовго - його зруйнували в 1917-19 рр.

Виготовлять бюст у Росії, в Бєлгородській області - в місті-побратимі Ровеньок з тією ж назвою. Бєлгородський скульптор Микола Шептухін сам запропонував передати місту в дар копію бюста імператора.

Олександр ІІ (1818-1881) — російський імператор з 1855 до 1881 року. Здійснив ряд реформ: армійську, земську, судову, у 1861 скасував кріпосне право, за що одержав епітет "Визволитель".

З 1863 року перейшов до реакційної внутрішньої політики, в 1864-му жорстоко придушив національно-визвольне повстання в Польщі.

Щодо України проводив агресивну шовіністичну політику, забороняв використання української мови (Валуєвський указ 1863 р., Емський акт 1876 р.). Убитий під час терористичного замаху народовольцями.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.