Українців об'єднують Шевченко, Хмельницький і Леся Українка

Найвидатнішими українцями всіх часів вважаються Тарас Шевченко, Леся Українка та Богдан Хмельницький. Також у першій десятці - Грушевський, Франко, Мазепа та інші портрети з гривневих купюр. Компанію їм складають Бандера і Кличко.

Про це повідомляє соціологічна група "Рейтинг".

Соціологи представили спеціальний проект "Народний ТОП", який складатиметься з серії досліджень визначення кращих з кращих.

У травні група провела дослідження "Видатні українці всіх часів".

Згідно з результатами дослідження, абсолютна більшість опитаних назвали серед найбільш видатних українців всіх часів Тараса Шевченка (58,7%). Доповнюють трійку лідерів Леся Українка (22,5%) та Богдан Хмельницький (20,1%).

Також до першої десятки також увійшли Iван Франко (12,7%), Вiталiй Кличко (10,8%), Михайло Грушевський (7,7%), Григорiй Сковорода (5,7%), Iван Мазепа (5,6%), Степан Бандера (4,3%) та Ярослав Мудрий (3,8%).

Другу десятку сформували Микола Амосов (3,7%), В'ячеслав Чорновiл (3,5%), Андрiй Шевченко (3%), Юлiя Тимошенко (2,8%), Володимир Кличко (2,8%), Микола Гоголь (2,4%), Сергiй Корольов (2,1%), Софiя Ротару (1,9%), Борис Патон (1,8%) та Сергiй Бубка (1,6%).

Третю десятку сформували Михайло Коцюбинський (1,6%), Лiна Костенко 1,4%), Володимир Великий (1,4%), одразу три президенти сучасної України: Вiктор Янукович (1,4%), Леонiд Кучма (1,1%) та Леонiд Кравчук (1,1%), крім того Олександр Довженко (1,1%), Валерiй Лобановський (1,1%), Богдан Ступка (0,9%) та Павло Тичина (0,9%).

 Вісім із десяти найвидатніших українців представлені на грошових купюрах

Також до 50 кращих (з результатом 0,5-0,8%) увійшли Володимир Щербицький, Iван Скоропадський, Сидiр Ковпак, Тарас Бульба, Iван Котляревський, Яна Клочкова, Княгиня Ольга, Олег Блохiн, Петро Симоненко, Данило Галицький, Петро Сагайдачний, Василь Стус, Пилип Орлик, Нестор Махно, Володимир Винниченко, Роман Шухевич, Лiлiя Подкопаєва, Володимир Вернадський, Вiктор Ющенко, Iван Кожедуб, Микола Пирогов, Андрiй Шептицький.

Всього опитаними були названі 224 людини. Разом з тим близько 15% опитаних не змогли назвати (згадати) жодного видатного українця, найбільше таких виявилось на Донбасі (27%), найменше – в Центрі (9%).

Постать Тараса Шевченка однаково визнається у всіх вікових групах, як в селах, так і містах. Найчастіше називався на Заході, частіше серед жінок.

Лесю Українку частіше називали в селах, на Заході, Півночі та Сході, частіше серед жінок.  

Богдана Хмельницького частіше називали в містах, частіше чоловіки. Його постать більше визнається мешканцями Центральної, Північної та Східної України, найменше – на Заході.

Михайла Грушевського, Григорiя Сковороду та Івана Мазепу частіше називали в містах. Переважно це люди середнього та старшого віку.

Степана Бандеру називали переважно на Заході України, де він входить в п’ятірку найбільш видатних українців всіх часів.

Також на Заході відносно частіше називався В'ячеслав Чорновіл. В Центрі – Юлія Тимошенко; на Півдні – Микола Амосов, Сергій Корольов, Микола Гоголь та Михайло Коцюбинський, а також Леонід Кучма та Володимир Кличко; на Сході – Ярослав Мудрий, Володимир Великий, також Софія Ротару та Валерій Лобановський; на Донбасі – Сергій Бубка; на Півночі – Борис Патон та Олександр Довженко.

Особливість методики полягає у тому, що респонденти не отримують жодних списків чи підказок, люди висловлюють свою думку винятково за допомогою відкритих питань.

Нагадаємо, у вересні 2010 року найбільш видатними співвітчизниками українці називали Шевченка, Франка і Лесю Українку.

Інші дані соціологічних опитувань про історію України дивіться за темою "Соціологія"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.