Українці дали оцінку статті Путіна про один народ. СОЦІОЛОГІЯ

Більшість українців не погоджуються з тезами президента РФ Владіміра Путіна про те, що не було жодної основи для того, щоб український народ існував окремо від російського.

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на опитування Центру Разумкова.

 

У своїй статті "Про історичну єдність росіян та українців" Путін заявив, що "жодної історичної основи для уявлень про окремий від російського український народ не було і не могло бути, а виокремлення українців і білорусів як окремих народів було результатом радянської національної політики".

Із цим згодні 12,5% громадян України, не згодні 70%, ще 17% не визначилися.

Не згодні з цією тезою 52% опитаних на Сході країни (згодні 22%), на Півдні – відповідно 59% і 19%, у Центральному регіоні – відповідно 74% і 12%, у Західному регіоні – відповідно 90% і 0,4%.

 

Частка тих, хто згоден з нею, дещо вища серед представників найстаршої (60 і більше років) вікової групи.

Серед україномовних респондентів (тих, що спілкуються вдома українською мовою) поділяють позицію В. Путіна з цього питання 7%, серед російськомовних – 21%, і в обох зазначених групах більшість (відповідно 81% і 55%) її не поділяють.

Позицію Путіна не поділяють 92% виборців партії "Європейська солідарність" (при 3% згодних з нею), серед представників електорату ВО "Батьківщина" - відповідно 82% і 8,5%, серед представників електорату партії "Слуга народу" - відповідно 79,5% і 6%.

Виняток становить лише електорат партії "Опозиційна платформа- За життя" - серед них частка тих, хто з нею не згоден, на статистично значущому рівні не відрізняється від частки тих, хто згоден (відповідно 40% і 33%).

 

У цій статті Путін також написав, що територія сучасної України значною мірою створювалася за рахунок територій історичної Росії, внаслідок чого Росія фактично була пограбована. З цим згодні 7% громадян України, не згодні 76% (17% не визначилися).


Довідково. Дослідження проведене з 29 липня по 4 серпня методом інтерв'ю "обличчям до обличчя" за місцем проживання респондентів. Було опитано 2019 людей.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.