Дніпровські схили віддали під забудову

Тимчасова контрольна комісія Київради з вивчення ситуації, що склалася навколо забудови Паркової дороги, заявляє про наміри різних компаній збудувати 14 об'єктів на дніпровських схилах у Києві.

Про це повідомив депутат Київради від фракції "БЮТ-Батьківщина" у Київраді Олександр Бригинець.

За словами депутата, на сьогодні 14 компаніям видані містобудівні умови і обмеження забудови на Праковій дорозі.

Зокрема, компанії "Амадеус Ко" надана земділянка 2,183 га на Парковій дорозі під будівництво об`єкта транспортної та інженерної інфраструктури (вертолітного майданчика) з граничною забудовою ділянки у 40%. Гранична висота будівлі не визначена, і, згідно з рішенням, визначиться "технологічною необхідністю обумовленою завданням на розміщення інженерно-транспортного комплексу".

Kомпанії ТОВ "Астера-С" надана земділянка на Парковій дорозі, 6-10 під будівництво готельно-адміністративно-розважального комплексу з наземним і підземним паркінгами.

ДУСі отримала земділянку на Парковій дорозі, 3-5-7 під експлуатацію та обслуговування нежитлових приміщень, компанія "Атіка" отримала ділянку на Парковій дорозі, 3 під спортивно-оздоровчий комплекс, компанія "Курені" – ділянку на Парковій дорозі, 4 під будівництво готельно-ресторанного комплексу.

КП "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" виділили ділянку на Парковій дорозі, 8-Б під будівництво будівель і споруд підприємства, Печерській райраді – для будівництва дитячого майданчика та гостьової автостоянки.

TОВ "Шевченко, Дідковський і Партнери" отримали землю підбудівництво офісно-спортивного комплексу,  ТОВ "Ведмідь" – під будівництво тенісного клубуТОВ "Альянс-Центр" – під зведення ресторану.

Дочірня компанія НАК "Нафтогаз" отримала землю на Парковій дорозі, 3/5,7 під адміністративно-офісний будинок, компанія "Курені" – ділянку на Парковій дорозі, 4 під реконструкцію ресторану та гостьової автостоянкиТОВ "Гранд Буд" – на Парковій дорозі, 4 під будівництво готельно-розважального комплексу з підземним паркінгом, компанії "Профіль" – на Парковій дорозі, 16 під реконструкцію існуючого ресторанного комплексу.

У березні Бригинець повідомляв, що на Дніпровських схилах між стадіоном "Динамо" і вертолітним майданчиком планується побудувати дві багатоповерхівки.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.